Марія (Мура) Ігнатівна Закревська-Бенкендорф-Будберг (приблизно 1891/92, Полтава — листопад 1974) — дипломатка, авантюристка, ймовірно подвійна агентка ОГПУ і англійської розвідки. Авторка сценаріїв до фільмів.

Мура Будберг
Baroness Budberg Allan Warren.jpg
Народилася 1892[1][2][…]
Полтава, Російська імперія
Померла листопад 1974[1][2][…]
Тоскана, Італія
Поховання Chiswick New Cemeteryd[4]
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність перекладачка, сценаристка
Знання мов російська[1]
Заклад MI5
Рід Benckendorffd
Батько Закревський Гнат Платонович[5]
Мати Maria Nikolaievna Bereyshad[6]
У шлюбі з Johann von Benckendorffd
Діти Paul von Benckendorffd[5] і Tatiana von Benckendorffd[5]
IMDb ID 0118900
Марія Будберг у 1972 році

Близькі називали її Мурою, а Максим Горький — «залізною жінкою».

БіографіяРедагувати

Народилась в Полтаві в родині Гната Закревського, українського дворянина і дипломата Російської імперії. Онука Ганни Закревської.

В 1911 одружилася з Іваном (Йоганном) фон Бенкендорфом, високпосадовим імператорським дипломатом. Вони володіли маєтком Jendel в Jäneda (в Естонії), де Бенкендорфа застрелив біля 1918 року місцевий селянин. Після вбивства чоловіка заарештована з підозрою в шпигунстві на користь Великої Британії і переведена до в'язниці на Луб'янці.

До Жовтневої революції працювала у посольстві Російської республіки в Берліні, де познайомилася з британським дипломатом Брюсом Локхартом. Локхарт згадує Будберг у книзі спогадів «Секретний агент» і намагався поручитися за неї, проте також був затриманий і висланий з Росії у зв'язку зі справою «Ambassadorial Conspiracy», також відомою як «Локхартова змова». Марію Будберг випустили за умови, що вона співпрацюватиме з розвідкою, якщо виникне така необхідність у майбутньому.

Отримала роботу у виданні «Всесвітня література», де зустріла письменника Максима Горького за сприяння Корнія Чуковського. Будберг стала секретаркою і цивільною дружиною Горького, проживаючи в його будинку з 1920 по 1933 з невеликими перервами. Він з гіркотою присвячує їй свою останню велику роботу, роман «Життя Клима Самгіна».

У 1920 році зустріла англійського історика і письменника-фантаста Герберта Веллса. Відновила стосунки з ним 1933 року в Лондоні, куди емігрувала, і продовжувала їх до його смерті. Веллс просив її про шлюб, але Будберг рішуче відкинула пропозицію.

Відвідала Радянський Союз двічі, в 1936 році на похорони Горького, та в кінці 1950 року, з дочкою Олександра Гучкова.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати