Люцерна скелелюбна

вид рослин
(Перенаправлено з Люцерна щебениста)
Люцерна скелелюбна
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Trifolieae
Рід: Люцерна (Medicago)
Вид: Люцерна скелелюбна
Medicago saxatilis
M.Bieb., 1808
Посилання
Віківиди: Medicago saxatilis
EOL: 704018
IPNI: 506412-1
МСОП: 174709
NCBI: 119392

Люцерна скелелюбна[1], люцерна щебениста[2] (Medicago saxatilis) — вид рослин з родини бобові (Fabaceae), ендемік південного Криму, Україна.

Опис ред.

Багаторічна рослина 15–30 см завдовжки. Квітки 6–10 мм довжиною, по 7–12 у китицях. Боби 5–6 мм у діаметрі, рідко притиснуто-волосисті або майже голі[2]. Коренева система стрижнева. Стебла висхідні. Листки трійчасті. Квітки жовтогарячі[3].

Цвіте у травні — липні. Плодоносить у липні[3].

Поширення ред.

Ендемік південного Криму, Україна[4][5].

В Україні вид зростає на вапнякових і крейдяних схилах[2] — від Севастополя до Сімферополя[3].

Загрози й охорона ред.

Загрозами є лісомеліорація, розширення кар’єрів з видобування каміння[3].

Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Неоцінений». Охороняють в загальнодержавних заказнику «Качинський каньйон» та пам’ятці природи «Бельбецький каньйон»[3].

Примітки ред.

  1. Medicago saxatilis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 186. (рос.)(укр.)
  3. а б в г д Червона книга України. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 03.05.2020. (англ.)
  5. Smekalova T., Maslovky O. (2011). Medicago saxatilis. The IUCN. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 03.05.2020. (англ.)