Людовик II Ягеллончик

	Людовик II Ягеллончик
	Король Галичини та Володимирії
4 червня 1508 — 29 серпня 1526
Попередник:	Владислав II Ягеллончик
Наступник:	Анна I
Народження:	1 липня 1506; Буда, Угорське королівство
Смерть:	29 серпня 1526 (20 років); Мохач, Бараня, Угорське королівство
Поховання:	Собор Секешфехервараd
Країна:	Угорське королівство і Королівство Богемія
Рід:	Ягеллони
Батько:	Владислав II Ягеллончик
Мати:	Анна де Фуа
Шлюб:	Марія I
Діти:	Янос Васс
Нагороди:
	Медіафайли у Вікісховищі

Людовик II Ягеллончик (чеськ. Ludvík Jagellonský, угор. II. Lajos, хорв. Ludvík II. Jagelović; 1 липня 1506 — 29 серпня 1526) — останній король Богемії та Угорщини (з 1516 року) з династії Ягеллонів, титулярний король Галичини та Володимерії. Загинув у битві при Могачі (1526).

РодовідРедагувати

Данило І (1201—1264), Король Русі, Великий князь Київський
Лев I Данилович (1228—1301), Король Русі, Великий князь Київський
Юрій І Львович (1252—1308), Король Русі, Великий князь Київський
Анастасія Галицька, донька короля Русі Юрія І
Ольгерд (1296—1377), Великий князь Литовський + Уляна Олександрівна (1325—1391), дочка Анастасія Галицька
- Владислав II Ягайло (1362—1434), Король Польщі і Русі, Великий князь Литовський + Софія Гольшанська, донька Великого князя Київського А. Ольшанського
  - Владислав III Варненчик (1424—1444), Король Польщі (1434—1444) та Угорщини (1440—1444)
  - Казимир IV Ягеллончик (1427—1492), Великий князь Литовський (1440—1492), Король Польщі (1447—1492) Володар і Спадкоємець Русі + Єлизавета Габсбург
    - Владислав II Ягеллончик (1456—1516), король Чехії (1471—1509, король Угорщини (1490—1516)
      - Анна Ягеллонка (1503—1547), Королева Чехії, Угорщини + Фердинанд I Габсбурґ
        Максиміліан Габсбурґ-Ягеллон (1527—1576), Римський Імператор, король Богемії, Угорщини, Король Далмації, Хорватії, Славонії, Рами, Сербії, Болгарії, Король Галичини і Володимерії, Великий Князь Руський.
      - Людовік ІІ Ягеллончик (1506—1526), король Угорщини та Богемії (1516—1526) + Марія I (штатгальтер Нідерландів)
    - Ядвіга (1457—1502)
    - Казимир Ягеллончик (1458—1484)
    - Ян I Ольбрахт (1459—1501), Король польський (1492—1501)
    - Олександр Ягеллончик (1461—1506), Великий князь Литовський і Руський (1492—1506), король польський (1501—1506) + Олена Московська
    - Софія (1564—1512)
    - Сигізмунд I Старий (1467—1548), Король Польщі, Великий князь Литовський і Руський (1506—1548) + Бона Сфорца
      - Сигізмунд II Август (1520—1572), Король Польщі, Великий князь Литовський і Руський (1548—1572) + Єлизавета Австрійська
      - Анна Ягеллонка (1523—1596), Королева Польщі, Великий княгиня Литовський і Руська (1548—1572) + Стефан Баторій
      - Катерина Ягеллонка (1467—1548) + король Швеції Югана III.
        Сигізмунд III Ваза (1566—1632), король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський + Анна Австрійська Габсбург
        Владислав IV Ваза (1595—1648), Король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Сіверський, Чернігівський, Смоленський + Цецилія-Рената Австрійська
        
        Ян II Казимир (1609—1672), Король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Сіверський, Чернігівський, Смоленський + Марія Луїза Гонзага
    - Фредерік (1468—1503), єпископ краківський (1488—1503), архієпископ гнєзненський (1493—1503)
    - Єлизавета Ягеллонка (1472—1580)
    - Барбара (1478—1534)
    - Єлизавета (бл. 1483—1517)
    - Анна Ягеллонка (1476—1503), Княжна Померанії, дружина Богуслава X

Повний РодовідРедагувати

Владислав II Ягайло,
Король Русі

Казимир Ягеллончик,
Король Русі

Софія Гольшанська,
Королева Русі

Владислав II Ягеллончик,
Король Галичини і Волині

Альбрехт II,
Король Галичини і Волині

Єлизавета Габсбург,
Королева Русі

Єлизавета Люксембурзька,
Королева Галичини і Волині

Людовік II,
Король Галичини і Волині

Гастон де Фуа

Анна де Фуа,
Королева Галичини і Волині

Катерина де Фуа

ЖиттєписРедагувати

22 липня 1515 року у Відні в соборі Святого Стефана відбулося подвійне весілля Людовика та його сестри Анни з австрійськими принцесою (Марія Австрійська) і принцом (Фердинанд — майбутнім імператором Священної Римської імперії).

У серпні 1526 року Сулейман І Пишний на чолі 100-тисячної армії удерся до Угорщини. Біля містечка Могач до 25 тисяч угорців із 80 гарматами під проводом короля Угорщини Лайоша II стають на шляху загарбників. Кавалерія християн зім'яла нерегулярну піхоту — башибузуків; християни вже святкували перемогу, розгромивши, як вони вважали, центр позицій турків. Проте це були лише перші лінії «воїнів ісламу». Сам Сулейман із яничарами й усією артилерією зустріли Лайоша, який разом із резервами мужньо, але безглуздо кинувся в атаку. З флангів на угорців тим часом наскочила легка кавалерія; довершили розгром рушниці яничар і гармати, які впритул розстрілювали важку кавалерію. Угорці декілька годин чинили героїчний опір, на полі бою їх полягло до 22 тисяч разом з королем. Катастрофа біля Могача віддала Угорщину під владу Османської імперії більш, як на 150 років.

Королем Угорщини стає Януш Заполья, який визнав себе турецьким васалом.

ДжерелаРедагувати

Felczak W. Historia Węgier. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Ossolineum, 1983.
Hay D. Europa w XIV i XV wieku. — Warszawa : PIW 2001. — ISBN 83-06-02852-X.
Serwański M., Dobosz J. (red.). Słownik władców Europy średniowiecznej. — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie, 2002. — ISBN 83-7177-102-9.
Sroka S. A. Historia Węgier do 1526 roku w zarysie. — Bydgoszcz, 2000. — ISBN 83-87933-75-9.
Zientara B. Historia powszechna średniowiecza. — Warszawa : Trio, 2002. — ISBN 83-85660-94-1.