Список людей, які врятувалися з Бабиного Яру — список людей, які перебували в Бабиному Яру і яким вдалося врятуватися звідти живими.

Бабин Яр — урочище в північно-західній частині Києва, між районами Лук'янівка та Сирець. Бабин Яр став всесвітньо відомий як місце масових розстрілів цивільного населення, головним чином євреїв, циган, київських караїмів[1], а також радянських військовополонених, що здійснювалися німецькими окупаційними військами в 1941[2].

Підрахунки вбитих ред.

Всього було розстріляно, за одними джерелами, до 100 000 осіб[3] по іншим даним — понад 100 000, про що свідчить напис на центральному пам'ятнику[4]. За оцінкою вчених України в Бабиному Яру було розстріляно близько 150 тис. людей (жителів Києва, а також інших міст України[5][6], і ця кількість не включаючи малолітніх дітей до 3-х років, яких теж розстрілювали, але не рахували[7]). Ряд дослідників так само вважають, що вбитих було більш 150 тис.[8][9]. Врятувалося з Бабиного Яру 29 осіб[10], їх перелік наведений у таблиці нижче.

Люди, які врятувалися з Бабиного Яру ред.

Номер Ім'я Дата народження Примітки (Історія порятунку та життя після порятунку)
1 Геня Яківна Баташева[11] 1924[12] Разом з нею в Києві переховувалася Марія Пальті-Грінберг, яка також врятувалася з Бабиного Яру[13]
2 Семен Борисович Берлянт[14][15] 1910[15]
3 Давид Йосипович Будник[14]
4 Володимир Юрійович Давидов[16][17]
5 Раїса Генріхівна Дашкевич[18][19] 1916
6 Яків Абрамович Капер[14][20]
7 Олена Юхимівна Бородянська-Книш[21][22] Зуміла впасти в яр перед пострілами та прикрила собою тільце дитини. Ближче до ранку вона з дитиною змогла вибратися в місто та втекла в село[11].
8 Людмила Ткач (народжена Книш, 1936—2002)[23] 4-річна дочка Олени Книш[22]. Мати накрила її своїм тілом в яру[11].
9 Ф. Завертанний[24] .
10 Діна Левіна[25]
11 Раїса Майстренко[22] Єдина, хто врятувався з Бабиного Яру і досі жива в Києві. Ще троє живуть в США, (а один жив ​​в Санкт-Петербурзі[22], але до 2011 пішов з життя[26])
12 Л. Островський[16]
13 Марія Пальті (по чоловікові —Грінберг)[13]
14 Діна Миронівна Пронічева[27] (Діна Миронівна Вассерман)[28] 1911 Змогла стрибнути в яр за момент до пострілів[11] Померла в 1977[29].
15 Михайло Сітко[30]
16 Яків Андрійович Стеюк[16][31] 1915[31]
17 Сергій Сергійович Таужнянський[11] 1929[32] Якась жінка віддала його матері маленький хрестик на ланцюжку, а мати повісила його Сергію на шию. Сергій показав нацистові хрест та сказав, що він не єврей. Нацист попросив його зібрати для нього гроші, які валялися на землі, а потім вони виїхали на машині і він відпустив Сергія[11].
18 Захар Трубаков[16] 1912
19 Рувим Штейн[33][34] 1926 В Яру загинули сестра та мати. Перед смертю мати крикнула «Біжи» та Рувим зміг врятуватися[35]
20 Неся Ельгорт[21]
21 Яків Екель[11] «Батько зіштовхнув мене в один з ярів, і сам пішов за мною. По яру ми вибралися на кладовищі, де дочекалися глибокої ночі та потім пішли в село на батьківщину батька. Там, через кілька днів, батько був затриманий гітлерівцями та розстріляний, а я деякий час переховувався у знайомих…»[11]

З 329 осіб 18 врятувалися після того, коли вночі 29 вересня 1943 в Бабиному Яру відбулося повстання людей, які працювали біля печей. З 329 повсталих в'язнів-смертників 18 осіб змогли втекти, а решта 311 були розстріляні[25].

Примітки ред.

  1. Потерянные колена, фарисеи и потомки хазар, Голда Ахиезер, Лехаим (180), Апрель 2007. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 11 листопада 2014.
  2. Советский энциклопедический словарь. M., 1985. с. 97.
  3. Бабий Яр: материализация трагедии. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  4. Тут в 1941—1945 годах немецко-фашистскими захватчиками было расстреляно более ста тысяч граждан города Киева и военнопленных
  5. Бабий Яр: 29 сентября 1941. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 11 листопада 2014.
  6. Бабий Яр // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  7. Боль Бабьего Яра — память душ и сердец. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 11 листопада 2014.
  8. «НАД БАБЬИМ ЯРОМ ПАМЯТНИКОВ НЕТ». ПРОДОЛЖЕНИЕ. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  9. Милецкий А. Наплывы памяти. — Иерусалим, «Филобиблон», 1998. — 105 с. стр. 37
  10. Рувим Штейн, чудом спасшийся с места казни: «Наверное, я настоящий умер там, в Бабьем Яре» (рос.)
  11. а б в г д е ж и 70 лет трагедии Бабьего яра: из сотен тысяч спаслось 29 человек
  12. ТАТЬЯНА ЕВСТАФЬЕВА — Еврейская Конфедерация Украины. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  13. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 10 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. а б в Бабий Яр: «Все молча здесь кричит…». Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 11 листопада 2014.
  15. а б Из протокола допроса в НКГБ в качестве свидетеля участника сожжения трупов в Бабьем Яру С. Берлянта. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 11 листопада 2014.
  16. а б в г ГЕОГРАФИЯ СМЕРТИ ИЛИ КООРДИНАТЫ СОВЕСТИ?. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  17. ДАВЫДОВ ВЛАДИМИР ЮРЬЕВИЧ. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  18. Илья ЛЕВИТАС: «Весь Киев стоит на костях». Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  19. Свідчення очевидців трагедії. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  20. КАПЕР ЯКОВ АБРАМОВИЧ. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  21. а б История Еврейского Народа. Холокост. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  22. а б в г 70 лет трагедии Бабьего яра: из сотен тысяч человек спаслось всего несколько десятков. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 11 листопада 2014.
  23. Из протокола допроса в НКВД в качестве свидетеля спасшейся от расстрела в Бабьем Яру Е. Кныш. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  24. БАБИЙ ЯР: ЧЕЛОВЕК, ВЛАСТЬ, ИСТОРИЯ. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 11 листопада 2014.
  25. а б Бабий Яр[недоступне посилання з квітня 2019]
  26. 27 сентября в Москве на Поклонной горе вспомнят массовые расстрелы в Бабьем Яру. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 11 листопада 2014.
  27. Спасенные и спасители у монумента Бабьего Яра, 1989 год. С каждым годом и тех и других становится все меньше. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 11 листопада 2014.
  28. Сборник документов, Яд Вашем, Иерусалим, 1992, стр. 107—112.
  29. Природа и Человек, XXI век, сентябрьский номер 2013 года: Бабий Яр помнит…. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  30. Нетаниягу: урок Бабьего Яра — быть сильными, а не скотом!. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 11 листопада 2014.
  31. а б СТЕЮК ЯКОВ АНДРЕЕВИЧ. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  32. ТАУЖНЯНСКИЙ СЕРГЕЙ СЕРГЕЕВИЧ. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  33. «Наверное, я настоящий умер там, в Бабьем Яре…». Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  34. Рувим Штейн, чудом спасшийся с места казни: «Наверное, я настоящий умер там, в Бабьем Яре». Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  35. Рувим Штейн, чудом спасшийся с места казни: «Наверное, я настоящий умер там, в Бабьем Яре». Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.

Посилання ред.