Людовик II Ягеллончик

король Угорщини та Богемії
(Перенаправлено з Людвік II Ягеллончик)

Людовик II Ягеллончик (чеськ. Ludvík Jagellonský, угор. II. Lajos, хорв. Ludvík II. Jagelović; 1 липня 1506 — 29 серпня 1526) — останній король Богемії та Угорщини (з 1516 року) з династії Ягеллонів, титулярний король Галичини та Володимерії. Загинув у битві при Могачі (1526).

Людовик II Ягеллончик
Людовик II Ягеллончик
Людовик II Ягеллончик
Прапор
Король Галичини та Володимирії
4 червня 1508 — 29 серпня 1526
Попередник: Владислав II Ягеллончик
Наступник: Анна I
 
Народження: 1 липня 1506
Буда, Угорське королівство
Смерть: 29 серпня 1526
Мохач, Бараня, Угорське королівство
Поховання: Собор Секешфехервараd
Країна: Угорське королівство
Рід: Ягеллони
Батько: Владислав II Ягеллончик
Мати: Анна де Фуа
Шлюб: Марія I
Діти: Янос Васс
Нагороди:
Орден Золотого руна

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

РодовідРедагувати

Повний РодовідРедагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Владислав II Ягайло,
Король Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Казимир Ягеллончик,
Король Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Гольшанська,
Королева Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Владислав II Ягеллончик,
Король Галичини і Волині
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альбрехт II,
Король Галичини і Волині
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Габсбург,
Королева Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Люксембурзька,
Королева Галичини і Волині
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людовік II,
Король Галичини і Волині
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гастон де Фуа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна де Фуа,
Королева Галичини і Волині
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина де Фуа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЖиттєписРедагувати

22 липня 1515 року у Відні в соборі Святого Стефана відбулося подвійне весілля Людовика та його сестри Анни з австрійськими принцесою (Марія Австрійська) і принцом (Фердинанд — майбутнім імператором Священної Римської імперії).

У серпні 1526 року Сулейман І Пишний на чолі 100-тисячної армії удерся до Угорщини. Біля містечка Могач до 25 тисяч угорців із 80 гарматами під проводом короля Угорщини Лайоша II стають на шляху загарбників. Кавалерія християн зім'яла нерегулярну піхоту — башибузуків; християни вже святкували перемогу, розгромивши, як вони вважали, центр позицій турків. Проте це були лише перші лінії «воїнів ісламу». Сам Сулейман із яничарами й усією артилерією зустріли Лайоша, який разом із резервами мужньо, але безглуздо кинувся в атаку. З флангів на угорців тим часом наскочила легка кавалерія; довершили розгром рушниці яничар і гармати, які впритул розстрілювали важку кавалерію. Угорці декілька годин чинили героїчний опір, на полі бою їх полягло до 22 тисяч разом з королем. Катастрофа біля Могача віддала Угорщину під владу Османської імперії більш, як на 150 років.

Королем Угорщини стає Януш Заполья, який визнав себе турецьким васалом.

ДжерелаРедагувати

  • Felczak W. Historia Węgier. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Ossolineum, 1983.
  • Hay D. Europa w XIV i XV wieku. — Warszawa : PIW 2001. — ISBN 83-06-02852-X.
  • Serwański M., Dobosz J. (red.). Słownik władców Europy średniowiecznej. — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie, 2002. — ISBN 83-7177-102-9.
  • Sroka S. A. Historia Węgier do 1526 roku w zarysie. — Bydgoszcz, 2000. — ISBN 83-87933-75-9.
  • Zientara B. Historia powszechna średniowiecza. — Warszawa : Trio, 2002. — ISBN 83-85660-94-1.
Попередник
Владислав II Ягеллончик
  Король Богемії
1516-1526
  Наступник
Фердинанд I Габсбург
Попередник
Уласло II
  Король Угорщини
1516-1526
  Наступник
Фердинанд I Габсбург
Янош I Заполья
Попередник
Владислав II Ягеллончик
  Король Хорватії
1516-1526
  Наступник
Фердинанд I Габсбург
Попередник
Владислав II Ягеллончик
оскаржувалося іншими претендентами
  Король Галичини та Володимирії
титулярний
1516-1526
  Наступник
Анна I
оскаржувалося іншими претендентами