Львівська дослідна станція садівництва

Львівська дослідна станція садівництва
	;
	;
	Основні дані
Приналежність	Українська академія аграрних наук
Засновано	29 червня 1959 року
Ліквідовано	липень 2011 року
Наступник	Інститут садівництва Карпатського регіону
Сфера діяльності	садівництво
	Розташування
Адреса	с. Неслухів, ; Кам'янка-Бузький район, ; Львівська область, ; 80455

Львівська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української Національної академії аграрних наук — науково-дослідна установа галузі садівництва розташована у селі Неслухів Львівської області, спеціалізується на створенні нових сортів плодових і ягідних культур; удосконаленні технологій вирощування садивного матеріалу, плодів і ягід; розробці технічних засобів по догляду за садами, ягідниками та розсадниками.

Сфера діяльності

наукові розробки;
селекція сортів плодових, ягідних культур;
продаж саджанців плодових, ягідних культур;
продаж фруктів.

Історія

Розвинуте садівництво здавна було однією з особливостей селі Неслухів. Його основи було закладено в селі на маєтку графа Дідушицького. Ще в часи входження Галичини до складу Австро-Угорської імперії, а пізніше — до складу Польщі, тут вирощували саджанці плодових дерев, троянди, які розповсюджувалися в країни Західної Європи.

Великим сподвижником садівництва в селі Неслухів був агроном графа Дідушицького Іван Новосад. Під його керівництвом було започатковано вирощування саджанців плодових дерев та кущів.

29 червня 1959 року в селі Неслухів, на базі колишнього маєтку графів Дідушицьких, згідно з наказом № 133, було засновано Львівську Дослідну Станцію Садівництва УААН. Вона була підпорядкована Інституту Садівництва Української Національної академії аграрних наук. Адміністративний корпус установи розмістився у палаці родини Дідушицьких. Станом на 1959 рік станція розміщувалася на території розміром 107 га.

До 1970-их років господарство станції не було дуже розвиненим, що виражалося в відсутності якісної сільськогосподарської техніки та стабільних високих врожаїв. У 1972 році на станції було створено маточник кущових ягідників. Площа насаджень суниць у маточнику на 1972 рік становила 10 га. У цьому ж році на ньому висаджено 1 млн розсади. З поступовим збільшенням кожного року, пізніше кількість розсади становила близько 10 мільйонів одиниць^[1]. До початку вісімдесятих років площа маточника поступово зросла до 20 га.

Вісімдесяті роки стали періодом найбільшого розвитку Львівської дослідної станції садівництва. Станція підтримувала зв'язки з селекціонерами з Англії, Франції, Польщі, скандинавських країн. Сюди часто приїжджали за садивним матеріалом.

На сезонних роботах по збору урожаю щодня працювало від 2 до 2,5 тисячі людей, які прибували з різних населених пунктів. За роботу приїжджі брали натурою — ягодами. В Неслухів на практику часто прибували студенти аграрних навчальних закладів. З 1967 по 1976 рік при науковій установі діяла Львівська однорічна сільськогосподарська школа де навчали за напрямками: спеціаліст садівництва та майстер інтенсивного садівництва.

На Львівській дослідній станції садівництва розроблено технологію механізованого збирання врожаю смородини чорної, технологію механізованого садіння суниць.

Спеціалісти станції майже в два рази скоротили складний шлях селекції і впровадження сортів, розробили методику одержання безвірусного садивного матеріалу, технологію вирощування інтенсивних садів в умовах регіону.

Науковці станції проводили республіканські і всесоюзні наради, на яких розглядали питання, які стосувалися малопоширених культур. Зокрема всесоюзна нарада відбулася тут у 1989 році.

У липні 2011 року Львівську дослідну станцію садівництва та ряд інших наукових установ приєднано до Інституту землеробства і тваринництва західного регіону НААН. Новостворену установу було перейменовано в Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН.

На базі Львівської дослідної станції садівницва створено Лабораторію садівництва Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

У 2018 року лабораторія садівництва введена в структуру Інституту садівництва НААН як Львівський відділ садівництва.

Керівники дослідної станції

Бірюк В. (1959);
Ульянов П. Я. (1959—1960);
Серебряков В. (1960—1962);
Калашнік Б. М. (1962—1968);
Шестопал Сергій Якович (1969—1998);
Асадулаєв Михайло Мусарзович (1998—1999);
Бурлака Анатолій Іванович(1999—2007);
Гриневич Володимир Олександрович(2007—2011);
Сідлецький Святослав Миколайович(2016—2018);
Копа Олександр Гаврилович (2018—по т.ч.);

Відомі науковці, які працювали у ЛДСС

Сорти плодових культур, створені у ЛДСС


№	Назва сорту	Автор	Рік створення	Рік внесення до державного реєстру сортів рослин
Груша
1	Вродлива	Копань В. П., Копань К. Н.	1960
2	Черемшина	Копань В. П., Копань К. Н.	1960	2000
3	Золотоворітська	Копань В. П., Копань К. Н.	1961	1995
4	Роксолана	Копань В. П., Копань К. Н.	1961	1995
5	Смерічка	Копань В. П., Копань К. Н.	1961	1995
6	Трембіта	Копань В. П., Копань К. Н.	1961
7	Вижниця	Копань В. П., Копань К. Н.	1962	1999
8	Говерла	Копань В. П., Копань К. Н.	1962
9	Християнка	Копань В. П., Копань К. Н.	1962	2009
10	Львівський Сувенір	Копань В. П., Копань К. Н.	1964	2009
11	Стрийська	Копань В. П., Копань К. Н.	1964	1999
12	Етюд	Копань В. П., Копань К. Н.	1964	1999
Суниця
№	Назва сорту	Автор	Рік створення	Рік внесення до державного реєстру сортів рослин
1	Львівська рання	Копань В. П., Копань К. Н.	1963
2	Стефанія			2010
3	Радослава			2010
4	Мачужинка
Смородина чорна
№	Назва сорту	Автор	Рік створення	Рік внесення до державного реєстру сортів рослин
1	Українка	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.	1982	2000
2	Верховина	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.	1985
3	Краса Львова	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.	1985	2000
4	Софія	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.	1985	2001
5	Надбужанська	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.	1986	2004
6	Либідь	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.		2001
7	Вербна	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.		2004
8	Сержик	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.
9	Роксолана	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.
10	Зоря Галицька	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.
11	Галинка	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.
Порічка
№	Назва сорту	Автор	Рік створення	Рік внесення до державного реєстру сортів рослин
1	Світлиця	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.	1983
2	Святкова	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.	1983	2000
3	Чародійка	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.	1983	2000
4	Львів′янка	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.	1984
5	Ярославна	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.	1984	2001
6	Любава	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.		2000
7	Сніжана	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.		2009
8	Улюблена	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.
9	Білосніжка	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.
10	Львівська солодка	Шестопал З. А, Шестопал Г. С.
Аґрус
№	Назва сорту	Автор	Рік створення	Рік внесення до державного реєстру сортів рослин
1	Високий замок	Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А.	1970	1995
2	Каменяр	Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А.	1970	1994
3	Карпати	Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А.	1970	1995
4	Неслухівський	Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А.	1970	1990
5	Златогор	Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А.		2006
6	Карат	Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А.		2006

Джерела

Атлас перспективных сортов плодовых и ягодных культур Украины / ред. В. П. Копань. — К. : ООО «Одекс», 1999. — 454 с., ил. — ISBN 966-95177-6-1. (рос.)
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2013 році
Інститут садівництва НААН України
Інститут сільського господарства Карпатського регіону

Посилання

Шкілка садова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

↑ Станіслав Черніков (5 листопада 2022). Львівська дослідна станція садівництва. leopolis.name. Leopolis. Архів оригіналу за 9 листопада 2022. Процитовано 9 листопада 2022.

[1] Станіслав Черніков (5 листопада 2022). Львівська дослідна станція садівництва. leopolis.name. Leopolis. Архів оригіналу за 9 листопада 2022. Процитовано 9 листопада 2022.

[1]