Відкрити головне меню

Неслухів

село в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, Україна

Неслу́хів — село в Україні, в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області. Населення - 1081 особа. Орган місцевого самоврядування — Неслухівська сільська рада.

село Неслухів
Nesluhiv gerb.gif Nesluhiv prapor.gif
Герб Прапор
Палац Дідушицьких
Палац Дідушицьких
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Кам'янка-Бузький район
Рада/громада Неслухівська сільська рада
Код КОАТУУ 4622184701
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1241[1]
Населення 1081
Площа 10,17 км²
Густота населення 106,29 осіб/км²
Поштовий індекс 80455[2]
Телефонний код +380 3254
Географічні дані
Географічні координати 49°57′41″ пн. ш. 24°26′01″ сх. д. / 49.96139° пн. ш. 24.43361° сх. д. / 49.96139; 24.43361Координати: 49°57′41″ пн. ш. 24°26′01″ сх. д. / 49.96139° пн. ш. 24.43361° сх. д. / 49.96139; 24.43361
Середня висота
над рівнем моря
244 м
Місцева влада
Адреса ради 80455, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Неслухів, тел. 6-74-35; 6-75-24
Карта
Неслухів. Карта розташування: Україна
Неслухів
Неслухів
Неслухів. Карта розташування: Львівська область
Неслухів
Неслухів
Мапа

Неслухів у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

Знахідки археологічних досліджень на території села, які проводив археолог Кароль Гадачек, датуються часами до н. е. 

Стара назва села — Неслихів.

Згадується як Неслухів 4 травня 1472 року в книгах галицького суду [3].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується шинок, село знищене татарами[4].

Через Неслухів проходив наземний торговий шлях з Римської Дакії до Західного Бугу і водний — Бугом до Прибалтики.


Друга світова ВійнаРедагувати

В ході вторгнення СРСР до Польщі 19 вересня 1939 року радянські війська зайняли с. Неслухів. 26 — 28 жовтня 1939 року у львівському оперному театрі на Народних зборах було схвалено рішення про встановлення Радянської влади на Західній Україні та Декларацію про з'єднання Західної України з УРСР. Неслухів став радянським селом.

Після нападу нацистської Німеччини на СРСР с. Неслухів було захоплене німецькими військами 30 червня 1941 року[5]. Жорстокий окупаційний режим призвів до різкого посилення антигітлерівських настроїв в Україні, що спричинило розгортання на території села (як і на всій Західній Україні) повстанського руху.

18 липня 1944 року населений пункт був зайнятий військами 1-го Українського фронту.

Радянські часиРедагувати

1944–1945 років у Неслухові триває формування і розвиток машинно-тракторної станції — МТС.

На початку п'ятдесятих років Неслухівська МТС стала потужним господарством: оброблялась земля в усіх навколишніх колгоспах та створила робочі місця для мешканців Неслухова та навколишніх сіл.

Одним із елементів радянської аграрної політики стала колективізація. Майже всі жителі села були категорично проти вступу в колгосп. Селян, що опиралися колективізації, разом з сім'ями вивозили до Сибіру.

З 1946 року, паралельно з МТС в селі діяв радгосп-плодорозсадник ім. Калініна, який розмістився на полях, що належали графу Дідушицькому.

У 1947 році було створено колгосп ім. Молотова. У 1956 році колгосп ім. Молотова було приєднано до колгоспу ім. 17 вересня, який знаходився в сусідньому селі Банюнин. Новий колгосп отримав назву ім. ХХ з'їзду КПРС.

У 1958 році Неслухівську МТС було реорганізовано в РТС (ремонтно-тракторну станцію).

9 червня 1959 року згідно з наказом № 133 на базі колишнього плодорозсадника було засновано Львівську Дослідну Станцію Садівництва УААН.

Пам'ятки архітектуриРедагувати

 
Церква Св. арх. Михаїла

Відомі людиРедагувати

Неслухівські ставиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ВРУ
  2. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Кам'янка-Бузький район
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.346, №3565 (лат.)
  4. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  5. Ф.Зубач, Львівщина у Великій Вітчизняній війні, 1941–1945 рр. Збірник документів і матеріалів.,Львів: Каменяр, 1968. — С.406
  6. Лялька Я. С. Король Михайло // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 561. — ISBN 978-966-02-7304-7.

Джерела та літератураРедагувати