Луї Леже
| Луї Леже | |
|---|---|
| фр. Louis Léger | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Louis Paul Marie Leger[1] |
| Народився |
13 січня 1843 Тулуза |
| Помер |
30 квітня 1923 (80 років) Париж |
| Поховання | Цвинтар Монмартр[2] |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | мовознавець, письменник, професор, перекладач, фольклорист, історик, славіст |
| Галузь | філологія |
| Заклад | Академія надписів та красного письменства |
| Посада | академік |
| Вчене звання | професор |
| Членство |
Петербурзька академія наук Болгарська академія наук Ліга французької батьківщиниd Академія надписів та красного письменства (1923)[3] Сербське вчене товариствоd Сербська академія наук і мистецтв |
| Відомий завдяки: | один з перших славістів Франції |
| Нагороди | |
| Автограф |
 |
 Луї Леже у Вікісховищі | |
Луї Поль Марія Леже (фр. Louis Léger, 13 січня 1843, Тулуза — 30 квітня 1923, Париж) — французький філолог-славіст, член Академії написів і красного письменства (з 1900), член-кореспондент Петербурзької АН (з 1884) та інших академій. Професор слов'янських мов і літератур Колеж де Франс (з 1885).
Під впливом статей М. Драгоманова, з яким підтримував наукові контакти, зацікавився українською народною творчістю й літературою, зокрема творчістю Т. Шевченка. В 1904–1906 читав у Колеж де Франс курс української мови й літератури. Дав високу оцінку творчості Т. Шевченка у науковій розвідці «Національний поет Малоросії Тарас Шевченко» (1906) та статтях про українського поета в французьких енциклопедіях. Йому належать і переклади деяких творів Т. Шевченка французькою мовою.
Джерела та література ред.
- М. М. Варварцев. Леже Луї-Поль-Марія [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 101. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Л. Л. Гумецька. Леже (Léger) Луї Поль Марія. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 6. — 1981.
- Й. О. Дзендзелівський. ЛЕЖЕ (Leger) Луї-Поль-Марі // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. С. 271.
Посилання ред.
- Леже(Leger) Луї Поль Марі // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.247-249
- Леже Люї Поль [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 819. — 1000 екз.
- ↑ https://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjMtMDUtMTIiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MjY2MTUzO3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=0%2C0&uielem_rotate=F&uielem_islocked=0&uielem_zoom=132
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/