Відкрити головне меню

Луї Ніколя Даву

Маршал Франції
(Перенаправлено з Луї Нікола Даву)

Луї́ Ніколя́ Даву́ (фр. Louis Nicolas Davout чи D'Avout, Davoust, 10 травня 1770 — 1 червня 1823) — полководець наполеонівських війн, герцог Ауерштедтський, князь Екмюльський (фр. duc d'Auerstaedt, prince d'Eckmühl), маршал Франції. Мав прізвисько «залізний маршал». Був єдиним наполеонівським маршалом, який не програв до 1815 жодної битви.

Луї Ніколя Даву
фр. Louis-Nicolas Davout
Louis-Nicolas Davout.jpg
Народився 10 травня 1770(1770-05-10)[1][2][…]
Анну
Помер 1 червня 1823(1823-06-01)[1][3][…] (53 роки)
Париж, Франція[5]
·туберкульоз
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність політик, офіцер, військовослужбовець
Знання мов французька[1]
Учасник Революційні війни і Наполеонівські війни
Роки активності з 1788
Титул Герцог
Посада мер[d], Воєнний міністр Франціїd, пер Франції[d] і пер Франції[d]
Військове звання Маршал Імперії[d]
Батько Jean-François d'Avoutd
Мати Françoise-Adélaïde Minard de Velarsd
Брати, сестри  • Louis Alexandre Davoutd
Діти Adélaïde-Louise d'Eckmühl de Blocquevilled і Joséphine Davout d'Auerstaedtd
Нагороди

Луї Ніколя Даву, герцог Ауерштадтський, маршал Наполеона

БіографіяРедагувати

Луї Ніколя Даву виховувався в Брієнській військовій школі разом з Наполеоном; командував батальйоном під начальством Дюмур'є, брав участь у походах 17931795 років. Коли Дюмур'є зрадив республіканському правлінню, став першим, хто намагався заарештувати опального генерала. Під час єгипетської експедиції багато в чому завдяки йому була здобута перемога під Абукіром. У 1805 році Даву став маршалом та особисто брав видатну участь як в Ульмскій операції, так і у битві під Аустерліцем, де його третій корпус витримав головний удар російсько-пруських військ. У 1806 році, корпус в 26 тисяч під проводом Даву завдав нищівної поразки вдвічі чисельнішій армії герцога Брауншвейгзького під Ауерштедтом, внаслідок чого він отримав герцогський титул. У 1809 році сприяв поразці австрійців при Екмюлі та Ваграмі, внаслідок чого отримав князівський титул. У 1812 році, вже як командувач першого корпусу Великої Армії, Даву був поранений у Бородинській битві; в 1813 році, після битви під Лейпцигом, замкнувся в Гамбурзі і здав його лише після повалення Наполеона.

Під час першої реставрації Даву залишався без роботи; після повернення Наполеона з острова Ельби був призначений військовим міністром і командував військами біля Парижа, який віддав союзникам після битви при Ватерлоо лише за умови повної амністії для офіцерів, що під час «Ста днів» перейшли на бік Наполеона. В разі ненадання таких гарантій Даву обіцяв піти з армією за Сену і продовжити супротив. Одначе, як показав час, не зважаючи на обіцянки союзників, умова амністії виконана не була. В період «білого терору» на судовому процесі проти маршала Нея, що завершився смертним вироком останньому, Даву був одним з небагатьох, хто без коливань став на захист маршала. Сам герцог Ауерштедтський не опинився на лаві підсудних з двох причин — через свою популярність у народі, і через те, що виявився єдиним маршалом, котрий не приніс присяги королю Людовику XVIII, зберігши вірність Наполеонові, завдяки чому й уник обвинувачень у державній зраді. У 1818 році Даву був прийнятий при дворі Людовика XVIII, а 1819 року його було піднесено до звання пера Франції. Помер Даву 1 червня 1823 року від туберкульозу легенів.

Відгуки сучасниківРедагувати

«Це один з найбільш славних та чистих героїв Франції»

Наполеон

«Видатна людина, яку поки що не оцінено гідно»

Стендаль

ПосиланняРедагувати

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. база даних Léonoreministère de la Culture.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Даву Луи Никола // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.