Людовик II Ягеллончик
Людовик II Ягеллончик (чеськ. Ludvík Jagellonský, угор. II. Lajos, хорв. Ludvík II. Jagelović; 1 липня 1506 — 29 серпня 1526) — останній король Богемії та Угорщини (з 1516 року) з династії Ягеллонів, титулярний король Галичини та Володимерії. Загинув у битві при Могачі (1526).
| Людовик II Ягеллончик | |
|---|---|
| Dei gracia Hungariae, Boemiae, Dalmatiae, Croatiae, Ramae, Seruiae, Gallitiae, Lodomeriae, Cumaniae, Bulgariaeque rex, marchio Morauiae, Lucemburgensis et Silesiae dux ac marchio Lusatiae etc. | |
 | |
| Король Богемії | |
| Правління | 1516-1526 |
| Коронація | 11 березня 1509 |
| Попередник | Владислав II Ягеллончик |
| Наступник | Фердинанд I Габсбург |
| Інші титули | Король Угорщини Король Хорватії Король Галичини та Володимирії |
| Біографічні дані | |
| Народження | 1 липня 1506 Прага |
| Смерть | 29 серпня 1526 (20 років) Біля Могача утоплення |
| Поховання | Кафедральний Собор Святого Стефана, Секешфегервар, Угорщина |
| Дружина | Марія |
| Діти | Янош Васс |
| Династія | Ягеллони |
| Батько | Владислав II Ягеллончик |
| Мати | Анна де Фуа |
| Нагороди |  |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.22 липня 1515 року у Відні в соборі Святого Стефана відбулося подвійне весілля Людовика та його сестри Анни з австрійськими принцесою (Марія Австрійська) і принцом (Фердинанд — майбутнім імператором Священної Римської імперії).
У серпні 1526 року Сулейман І Пишний на чолі 100-тисячної армії удерся до Угорщини. Біля містечка Могач до 25 тисяч угорців із 80 гарматами під проводом короля Угорщини Лайоша II стають на шляху загарбників. Кавалерія християн зім'яла нерегулярну піхоту — башибузуків; християни вже святкували перемогу, розгромивши, як вони вважали, центр позицій турків. Проте це були лише перші лінії «воїнів ісламу». Сам Сулейман із яничарами й усією артилерією зустріли Лайоша, який разом із резервами мужньо, але безглуздо кинувся в атаку. З флангів на угорців тим часом наскочила легка кавалерія; довершили розгром рушниці яничар і гармати, які впритул розстрілювали важку кавалерію. Угорці декілька годин чинили героїчний опір, на полі бою їх полягло до 22 тисяч разом з королем. Катастрофа біля Могача віддала Угорщину під владу Османської імперії більш, як на 150 років.
Королем Угорщини стає Януш Заполья, який визнав себе турецьким васалом.
Родовід
ред.Джерела
ред.- Felczak W. Historia Węgier. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Ossolineum, 1983.
- Hay D. Europa w XIV i XV wieku. — Warszawa : PIW 2001. — ISBN 83-06-02852-X.
- Serwański M., Dobosz J. (red.). Słownik władców Europy średniowiecznej. — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie, 2002. — ISBN 83-7177-102-9.
- Sroka S. A. Historia Węgier do 1526 roku w zarysie. — Bydgoszcz, 2000. — ISBN 83-87933-75-9.
- Zientara B. Historia powszechna średniowiecza. — Warszawa : Trio, 2002. — ISBN 83-85660-94-1.
| Попередник Владислав II Ягеллончик |
|
Король Богемії 1516-1526 |
|
Наступник Фердинанд I Габсбург |
| Попередник Уласло II |
|
Король Угорщини 1516-1526 |
|
Наступник Фердинанд I Габсбург Янош I Заполья |
| Попередник Владислав II Ягеллончик |
|
Король Хорватії 1516-1526 |
|
Наступник Фердинанд I Габсбург |
| Попередник Владислав II Ягеллончик оскаржувалося іншими претендентами |
|
Король Галичини та Володимирії титулярний 1516-1526 |
|
Наступник Анна I оскаржувалося іншими претендентами |