Луїджі Капелло
Луїджі Капелло (італ. Luigi Capello; 14 квітня 1859, Вербанія, Королівство П'ємонт — 25 липня 1941, Рим, Королівство Італія) — італійський військовий діяч, генерал.
| Луїджі Капелла | |
|---|---|
| Luigi Capello | |
 | |
| Народження |
14 квітня 1859 Вербанія, Сардинське королівство |
| Смерть |
25 липня 1941 Рим, Італія |
| Країна |
_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Вид збройних сил | Сухопутні війська |
| Роки служби | 1878-1918 |
| Член | Національна фашистська партія (1921-1923) |
| Звання | Генерал |
| Командування | 2-га армія (Італія) |
| Війни / битви | Італійсько-турецька війна, Перша світова війна: Битви біля Ізонцо, Битва при Капоретто |
| Нагороди | |
 Луїджі Капелло у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Виходець з бідної родини, у 1878 році вступив на військову службу і згодом закінчив військове училище. Служив у піхоті. У 1910 році отримав звання полковника і був призначений командиром 50-го піхотного полку Пармської бригади. Під час італо-турецької війни 1911-1912 років у званні генерал-майора командував бригадою «Абруцці». У 1914 році очолив 25-ту піхотну дивізію[1].
Після вступу Італії у Першу світову війну продовжував командувати 25-ю дивізією, брав участь у боях за Крас. 28 вересня 1915 року отримав звання генерал-лейтенанта[2], потім став командиром 6-го армійського корпусу. Під час битв біля Ізонцо Капелла показав себе успішним командиром. Він зміг захопити Горіцію і через став дуже популярним в Італії. Однак, генерал Кадорна заздрив його успіхам і тому не давав ходу кар'єрному зростанню Капелли.
Із 7 вересня 1916 року — командир 23-го армійського корпусу[2]. Із червня 1917 року — командувач 2-ї армії.
У жовтні 1917 року під час битви при Капоретто 2-га армія була повністю розгромлена. В розпал катастрофи Капелла захворів і не зміг приймати рішення тому армією тимчасово командував генерал Монтуорі[2]. Після розгрому при Капоретто Капелла 8 лютого 1918 року був відправлений у відставку.
Після війни Капелла приєднався до фашистського руху, був членом Національної Фашистської партії, у 1922 році брав участь у Марші на Рим. Однак, через членство у масонських організаціях Капелла був виключений з партії[3]. У 1925 році за звинуваченням у підготовці замаху на Муссоліні був заарештований, а у 1927 році засуджений на 30 років ув'язнення. У січні 1936 року звільнений із в'язниці, останні роки життя провів у Римі.
Нагороди ред.
- Савойський військовий орден
- Військовий орден Італії
- Бронзова медаль «За військову доблесть»
- Орден Зірки Карагеоргія (Сербія)
Примітки ред.
- ↑ Capello, Luigi. 1922 Encyclopædia Britannica. Процитовано 29 листопада 2022.
- ↑ а б в Capello, Luigi | International Encyclopedia of the First World War (WW1). encyclopedia.1914-1918-online.net. Процитовано 29 листопада 2022.
- ↑ First World War.com - Who's Who - Luigi Capello. www.firstworldwar.com. Процитовано 29 листопада 2022.
Джерела ред.
- Aldo Alessandro Mola e Giancarlo Bergami, Luigi Capello : un militare nella storia d'Italia : atti del convegno di Cuneo, 3-4 apr. 1987, Cuneo, L'Arciere, 1987, pp. 259. 
- Angelo Mangone, Luigi Capello. Da Gorizia alla Bainsizza da Caporetto al carcere, Milano, Ugo Mursia Editore, 1994, ISBN 978-88-425-0960-8.
- Біографія Луїджі Капелли
- Біографія Капелли у Міжнародній енциклопедії Першої світової війни