Лупу Пік (нім. Lupu Pick; 2 січня 1886(18860102), Ясси, Румунія — 7 березня 1931, Берлін) — німецький актор, кінорежисер, сценарист і продюсер.

Лупу Пік
Lupu Pick
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніLupu Pick
Дата народження2 січня 1886(1886-01-02)
Місце народженняЯсси, Румунія
Дата смерті7 березня 1931(1931-03-07) (45 років)
Місце смерті
Громадянство Німеччина
 Румунія
Професіярежисер
Кар'єра1909-1931
IMDbID 0681726
CMNS: Лупу Пік у Вікісховищі

Біографія

ред.

Батько Піку — австрієць, мати мала румунські корені. У 1909 році Пік почав акторську кар'єру на сцені театру імені Шиллера у Гамбурзі. У 1910 році він також працював в Літньому театрі у Фленсбурзі, де уперше виступив також режисером і де в 1911 році також грала Едіт Поска, на якій він одружився через рік. У 1913 році Пік зіграв роль лікаря в постановці п'єси «Зіпсовані» (Les Avariés) Ежена Бріє в Німецькому театрі у Берліні і став знаменитим. Він залишився працювати в Берліні і протягом шести років служив у Малому театрі на Унтер-ден-Лінден актором, режисером і членом правління театру.

Кінодебют Лупу Піка припав на 1910 рік. Він працював з Герхардом Лампрехтом, Ріхардом Освальдом, Хенріком Галеєном, Фріцем Лангом і знімався у власних стрічках. У 1917 році Пік заснував кінокомпанію Rex-Film AG. Він активно брав участь в громадському житті і в 1919 році своїм фільмом «Милосердя — Не вбивайте більше»! виступив проти смертної кари.

Разом зі сценаристом Карлом Майєром Пік зайнявся камерним кінематографом, знявши фільми «Скалки» (1921) і «Святвечір» (1923), започаткувавши новий жанр — «камершпіле». Останнім німим фільмом Піка стала історична стрічка «Наполеон на острові Святої Єлени» (1929).

Як актор Лупу Пик виступив ще раз у 1926 році, зігравши головну роль у стрічці «Останній візник Берліна», а також у 1928 році в ролі японського агента Мацумото у фільмі «Шпигуни» Фріца Ланга.

Дружина Піка Едіт Поска покінчила життя самогубством через чотири місяці після смерті чоловіка.

Обрана фільмографія

ред.
Режисер
Актор

Посилання

ред.