Герхард Лампрехт

німецький кінорежисер та сценарист

Ге́рхард Ла́мпрехт (нім. Gerhard Lamprecht; 6 жовтня 1897, Берлін, Німецька імперія — 4 травня 1974, Берлін, НДР) — німецький кінорежисер, сценарист, драматург та історик кіно.

Герхард Лампрехт
нім. Gerhard Lamprecht
Gerhard Lamprecht.jpg
Дата народження 6 жовтня 1897(1897-10-06)
Місце народження Берлін, Німеччина
Дата смерті 4 травня 1974(1974-05-04) (76 років)
Місце смерті
Берлін, Німеччина
Поховання Берлін
Громадянство Німеччина Німеччина
Професія кінорежисер, сценарист, драматург
Роки активності 19181958
IMDb ID 0483944
Нагороди та премії
Кавалер ордена За заслуги перед ФРН

Біографія та кар'єраРедагувати

Герхард Лампрехт народився 6 жовтня 1897 року в Берліні. З дитинства цікавився кінематографом, з 12 років працював кіномеханіком. У 1914 році його перший кіносценарій придбала берлінська кінокомпанія «Eiko-Film GmbH». З 1916 року Лампрехт навчався акторській майстерності у Пауля Більдта, піонера німецького кінематографу, та застосовував свої знання на сцені. Він вивчав театрознавство та історію мистецтва в Берлінському університеті. У 1917 році Лампрехту було запропоновано ставку автора і драматурга в кінокомпанії Оскара Местера, але він був призваний до армії. У 1918 році Лампрехт після поранення знову став писати сценарії прямо у шпиталі. Лупу Пік, з яким Лампрехту доводилося працювати раніше, запросив його головним драматургом у своїй компанії «Rex-Film».

У 1920 році Лампрехт дебютував як режисер фільмом «Він залишається в сім'ї» (нім. Es bleibt in der Familie). В епоху німого кіно він вивчав техніку монтажу, розроблену С. М. Ейзенштейном. Лампрехт створив успішні екранізації літературних творів: «Будденброки» (1923) за однойменним романом Томаса Манна та «Еміль і детективи» (1931) за однойменним романом Еріха Кестнера і сценарієм Біллі Вайлдера. Лампрехт виявляв велику цікавість до життя найбідніших верств населення і в середині 1920-х років створив кінотрилогію соціальної спрямованості («Знедолені» 1925, «Незаконнонароджені: Трагедія дітей» 1926 і «Люди серед людей» 1926).

Серед фільмів, знятих Лампрехтом після 1933 року, найвідомішою є стрічка «Пані Боварі» (1937) за романом Гюстава Флобера «Пані Боварі» за участю Поли Негрі і Фердинанда Маріана. Післявоєнний фільм «Десь у Берліні» (1946) про долі німецьких дітей, що пережили війну, став одним з перших фільмів, створених після Другої світової війни на кіностудії DEFA. З 1949 року Герхард Лампрехт працював у ФРН де поставив низку комерційних фільмів.

Лампрехт цікавився історією кіно і створив велику колекцію, яка в 1962 році була передана Сенату Берліна і лягла в основу Німецької сінематеки (нім. Deutsche Kinemathek — Museum für Film und Fernsehen), якою Лампрехт керував до 1966 року[1].

Гердард Лампрехт помер 4 травня 1958 у Берліні, де й похований на Целендорфському лісовому кладовищі[de].

Фільмографія (вибіркова)Редагувати

Режисер
  • 1920 : Він залишається в сім'ї / Es bleibt in der Familie
  • 1922 : Швидкоплинні тіні / Aus den Erinnerungen eines Frauenarztes — 1. Fliehende Schatten
  • 1922 : Зі спогадів жінки-лікаря / Aus den Erinnerungen eines Frauenarztes — 2. Lüge und Wahrheit
  • 1923 : Будинок без сміху / Das Haus ohne Lachen
  • 1923 : Будденброки / Die Buddenbrooks
  • 1925 : Знедолені / Die Verrufenen
  • 1926 : Люди серед людей / Menschen untereinander
  • 1926 : Незаконнонароджені: Трагедія дітей / Die Unehelichen — eine кindertragödie
  • 1927 : Сестра Вероніка / Schwester Veronica
  • 1927 : Котяча стежка / Der Katzensteg
  • 1928 : Старий Фріц. Мир / Der alte Fritz — 1. Friede
  • 1928 : Старий Фріц. Фініл / Der alte Fritz — 2. Ausklang
  • 1928 : Під ліхтарем / Unter der Laterne
  • 1929 : Людина із зеленою жабою / Der Mann mit dem Laubfrosch
  • 1931 : Дві моралі / Zweierlei Moral
  • 1931 : Між ніччю та ранком / Zwischen Nacht und Morgen
  • 1931 : Еміль і детективи / Emil und die Detektive
  • 1932 : Чорний гусар / Der schwarze Husar
  • 1933 : Якийсь пан Гран / Ein gewisser Herr Gran
  • 1934 : День прийде / Un jour viendra
  • 1934 : Принцеса Турандот / Prinzessin Turandot
  • 1935 : Турандот, принцеса Китаю / Turandot, princesse de Chine
  • 1935 : Баркарола / Barcarole
  • 1935 : Один зайвий на борту / Einer zuviel an Bord
  • 1936 : Особливий гість / Ein seltsamer Gast
  • 1937 : Пані Боварі / Madame Bovary
  • 1937 : Жовтий прапор / Die gelbe Flagge
  • 1938 : Гравець / Der Spieler
  • 1939 : Кохана / Die Geliebte
  • 1939 : Жінка в потоці / Frau im Strom
  • 1940 : Дівчина в передпокої / Mädchen im Vorzimmer
  • 1941 : Кларисса / Clarissa
  • 1942 : Дизель / Diesel
  • 1943 : Ти належиш мені / Du gehörst zu mir
  • 1945 : Брати Нолтеніус / Die Brüder Noltenius
  • 1945 : Товариш Гедвіґ / Kamerad Hedwig
  • 1946 : Десь у Берліні / Irgendwo in Berlin
  • 1949 : Квартет уп'ятьох / Quartett zu fünft
  • 1949 : Мадонна в ланцюгах / Madonna in Ketten
  • 1954 : Коні мого батька. Частина 1: Лена і Ніколіне / Meines Vaters Pferde, 1. Teil: Lena und Nicoline
  • 1954 : Коні мого батька. Частина 2: Його третя дружина / Meines Vaters Pferde, 2. Teil: Seine dritte Frau
  • 1954 : Ангел з вогнеметним мечем / Der Engel mit dem Flammenschwert
  • 1955 : Старший вахмістр Борк / Oberwachtmeister Borck

ВизнанняРедагувати

Нагороди та номінації Герхарда Лампрехта[2]
Рік Категорія Фільм Результат
Німецька кінопремія
1967 Почесна премія за особливий багаторічний внесок в німецький кінематограф Нагорода

ПриміткиРедагувати

  1. Элла Володина. Немецкий музей кино и телевидения: полвека с шедеврами. Deutsche Welle. 1.02.2013. Процитовано 5.09.2017. 
  2. Нагороди та номінації Герхарда Лампрехта на сайті IMDb (англ.)

ДжерелаРедагувати

  • ЛАМПРЕХТ, Герхард // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л.— С. 883-884 (рос.)

ПосиланняРедагувати