Лузька оперативна група

Лузька оперативна група
	Лужская оперативная группа
	Радянська піхота в битві за Ленінград. 1941
На службі	6 липня — 25 серпня 1941
Країна	СРСР
Вид	Червона армія
Чисельність	Оперативна група
Війни/битви	Німецько-радянська війна Битва за Ленінград Ленінградська оборонна операція; ;
Командування
Визначні; командувачі	Пядишев К. П.; Астанін А. М.

Лузька оперативна група (рос. Лужская оперативная группа) — оперативна група радянських військ, що брала активну участь в обороні Ленінграда. Оперативна група створювалася для організації оборони на побудованому Лузькому оборонному рубежу — системі радянських укріплень, що простягалася на 276 кілометрів від Нарвської затоки, по річках Луга, Мшага, Шелонь до озера Ільмень з метою не допустити прориву військ німецької групи армій «Північ» на північний схід у напрямку Ленінграда.

Історія ред.

6 липня 1941 року, на виконання рішення Ставки ВГК, командувач Північним фронтом генерал-лейтенант Попов М. М. створив Лузьку оперативну групу, яку очолив заступник командувача фронтом генерал-лейтенант Пядишев К. П. До складу групи повинні були увійти: 4 стрілецькі дивізії (70-та, 111-та, 177-ма і 191-ша); 1-ша, 2-га і 3-тя дивізії народного ополчення; Ленінградське стрілецько-кулеметне училище; Ленінградське Червонопрапорне імені С. М. Кірова піхотне училище; 1-ша гірсько-стрілецька бригада; артилерійська група з частин Лузького табірного збору під командуванням полковника Одинцова Г. Ф.^[1]

Для прикриття військ групи з повітря залучалася авіація всього Північного фронту під командуванням генерал-майора авіації Новикова А. А.

До 9 липня Лузька оперативна група зайняла східну і центральну ділянки оборони від міста Луги до озера Ільмень. Незайнятою залишалася ділянка по нижній течії річки Луга, на який війська тільки почали висуватися^[1].

12 липня почалися перші бої підрозділів Лузької оперативної групи, коли передові загони 41-го моторизованого корпусу прорвалися на напрямку Луги до рубежу річки Плюсса. Бої тривали до середини другої декади липня 1941 року, але після контрудару радянських військ під Сольцами, в якому, зокрема брали участь і з'єднання групи, становище в смузі відповідальності оперативної групи стабілізувалося.

23 липня 1941 року Лузька оперативна група, з метою оптимального управління військами, була розділена на три ділянки (спочатку сектора) оборони: власне Лузька ділянка оборони, а також Кінгісеппська і Східна ділянки оборони.

Командувачі ред.

Формування Лузької оперативної групи ред.

№	Назва	Сформована	У складі	Час існування	Бойовий шлях битви, операції, бої		Склад	Подальша доля	Командувачі
№	Назва	Сформована	У складі	Час існування	Оборонні	Наступальні	Склад	Подальша доля	Командувачі
1	Лузька ОГр	з військ Північного фронту	Північний фронт Ленінградський фронт	6 липня — 25 серпня 1941	Ленінград → Ленінградська оборонна операція	Не брала участі	окремі стрілецькі дивізії	розформована	Пядишев К. П. Астанін А. М.

Див. також ред.

Примітки ред.

Виноски

↑ Генерал-лейтенант Пядишев К. П. заарештований органами НКВС, засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР за антирадянську агітацію та відбував покарання в Інтинському ВТТ. 15 червня 1944 року помер в ув'язненні.

Джерела

↑ ^а ^б Лужский рубеж в 1941 году. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 14 листопада 2019.

Посилання ред.

ЛУЖСКАЯ ОПЕРАТИВНАЯ ГРУППА 1941
II. УПРАВЛЕНИЯ ОПЕРАТИВНЫХ ГРУПП [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Лужская катастрофа [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Лужский рубеж в 1941 году [Архівовано 2 вересня 2019 у Wayback Machine.]

[2] Генерал-лейтенант Пядишев К. П. заарештований органами НКВС, засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР за антирадянську агітацію та відбував покарання в Інтинському ВТТ. 15 червня 1944 року помер в ув'язненні.

[voynablog-1] а ^б Лужский рубеж в 1941 году. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 14 листопада 2019.

[1]

[Прим. 1]