Лузька оперативна група
Лузька оперативна група (рос. Лужская оперативная группа) — оперативна група радянських військ, що брала активну участь в обороні Ленінграда. Оперативна група створювалася для організації оборони на побудованому Лузькому оборонному рубежу — системі радянських укріплень, що простягалася на 276 кілометрів від Нарвської затоки, по річках Луга, Мшага, Шелонь до озера Ільмень з метою не допустити прориву військ німецької групи армій «Північ» на північний схід у напрямку Ленінграда.
Лузька оперативна група | |
---|---|
Лужская оперативная группа | |
На службі | 6 липня — 25 серпня 1941 |
Країна | СРСР |
Вид | Червона армія |
Чисельність | Оперативна група |
Війни/битви | Німецько-радянська війна |
Командування | |
Визначні командувачі | Пядишев К. П. Астанін А. М. |
Історія
ред.6 липня 1941 року, на виконання рішення Ставки ВГК, командувач Північним фронтом генерал-лейтенант Попов М. М. створив Лузьку оперативну групу, яку очолив заступник командувача фронтом генерал-лейтенант Пядишев К. П. До складу групи повинні були увійти: 4 стрілецькі дивізії (70-та, 111-та, 177-ма і 191-ша); 1-ша, 2-га і 3-тя дивізії народного ополчення; Ленінградське стрілецько-кулеметне училище; Ленінградське Червонопрапорне імені С. М. Кірова піхотне училище; 1-ша гірсько-стрілецька бригада; артилерійська група з частин Лузького табірного збору під командуванням полковника Одинцова Г. Ф.[1]
Для прикриття військ групи з повітря залучалася авіація всього Північного фронту під командуванням генерал-майора авіації Новикова А. А.
До 9 липня Лузька оперативна група зайняла східну і центральну ділянки оборони від міста Луги до озера Ільмень. Незайнятою залишалася ділянка по нижній течії річки Луга, на який війська тільки почали висуватися[1].
12 липня почалися перші бої підрозділів Лузької оперативної групи, коли передові загони 41-го моторизованого корпусу прорвалися на напрямку Луги до рубежу річки Плюсса. Бої тривали до середини другої декади липня 1941 року, але після контрудару радянських військ під Сольцами, в якому, зокрема брали участь і з'єднання групи, становище в смузі відповідальності оперативної групи стабілізувалося.
23 липня 1941 року Лузька оперативна група, з метою оптимального управління військами, була розділена на три ділянки (спочатку сектора) оборони: власне Лузька ділянка оборони, а також Кінгісеппська і Східна ділянки оборони.
Командувачі
ред.Формування Лузької оперативної групи
ред.№ | Назва | Сформована | У складі |
Час існування |
Бойовий шлях битви, операції, бої |
Склад | Подальша доля |
Командувачі | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Оборонні | Наступальні | ||||||||
1 | Лузька ОГр | з військ Північного фронту | Північний фронт Ленінградський фронт |
6 липня — 25 серпня 1941 | Ленінград → Ленінградська оборонна операція | Не брала участі | окремі стрілецькі дивізії | розформована | Пядишев К. П. Астанін А. М. |
Див. також
ред.Примітки
ред.- Виноски
- ↑ Генерал-лейтенант Пядишев К. П. заарештований органами НКВС, засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР за антирадянську агітацію та відбував покарання в Інтинському ВТТ. 15 червня 1944 року помер в ув'язненні.
- Джерела
- ↑ а б Лужский рубеж в 1941 году. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 14 листопада 2019.
Посилання
ред.- ЛУЖСКАЯ ОПЕРАТИВНАЯ ГРУППА 1941
- II. УПРАВЛЕНИЯ ОПЕРАТИВНЫХ ГРУПП [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Лужская катастрофа [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Лужский рубеж в 1941 году [Архівовано 2 вересня 2019 у Wayback Machine.]