Лотар фон Трота
Адріан Дітріх Лотар фон Трота (нім. Adrian Dietrich Lothar von Trotha; 3 липня 1848, Магдебург — 31 березня 1920, Бонн) — німецький військовий діяч, генерал піхоти (1910), який вважається головним організатором геноциду гереро і нама в Німецькій Південно-Західній Африці.
| Лотар фон Трота | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Lothar von Trotha | |||||||||||
 Генерал-лейтенант фон Трота (1905). | |||||||||||
| Ім'я при народженні | нім. Adrian Dietrich Lothar von Trotha | ||||||||||
| Народився |
3 липня 1848[1][2][3] Магдебург, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецький союз[1] | ||||||||||
| Помер |
31 березня 1920[1][2][3] (71 рік) Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія[1] | ||||||||||
| Поховання | Поппельсдорфський цвинтарd | ||||||||||
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина | ||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець, політик, колоніальний управлінець | ||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||
| Учасник | французько-прусська війна | ||||||||||
| Посада | губернатор | ||||||||||
| Військове звання | генерал від інфантерії | ||||||||||
| Рід | Трота | ||||||||||
| Батько | Wolf Thilo von Trothad[4] | ||||||||||
| Мати | Friederike Henriette Marianne von Boehnd[4] | ||||||||||
| Діти | Thilo August Wolfgang Lothar von Trothad[4] | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Біографія ред.
У 1865 році добровільно вступив в Прусську армію і взяв участь в австро-прусській війні і франко-прусській війні.
У 1894 році направлений в Східну Африку на придушення повстання Маджі-Маджі. 17 серпня 1900 року призначений командувачем 1-й Східноазіатської піхотної бригади, що брала участь у придушенні Боксерського повстання в Китаї. 3 травня 1904 року призначений головнокомандувачем в Німецькій Південно-Західній Африці. В 1904-1905 роках також був губернатором колонії.
Під час повстання гереро в жовтні 1904 року розгромив війська повстанців в битві при Ватербергу. Гереро були змушені відступити в пустелю Калахарі, де багато хто з них померли від спраги. Крім того, німецькі патрулі за наказом Троти охороняли можливі шляхи втечі гереро і отруювали ті нечисленні джерела води, які були на тій території, де знаходилися останні. У підсумку лише небагатьом з гереро вдалося втекти в сусідні території, що знаходилися під контролем британців. Восени 1904 сталося ще одне повстання — народу нама, під керівництвом Гендріка Вітбооя і Якоба Моренго; після загибелі Гендріка Вітбооя в битві при Фаргласі фон Трота вважав своє завдання виконаним і повернувся до Німеччини 19 листопада 1905 року.
В 1912 році одружився вдруге. Помер від черевного тифу.
Нагороди ред.
- Пам'ятний хрест за кампанію 1866
- Залізний хрест 2-го класу із застібкою «25»
- Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
- Столітня медаль
- Китайська медаль
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Орден Корони (Пруссія) 1-го класу з мечами (14 грудня 1904)
- Pour le Mérite (19 серпня 1905)
- Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці»
- Медаль «У пам'ять боїв у Німецькій Південно-Західній Африці»
- Орден Червоного орла 1-го класу з мечами
Вшанування пам'яті ред.
В Намібії та Німеччині є вулиці, названі на честь генерала фон Трота.
Галерея ред.
-
-
Трота в Південно-Західній Африці. -
Трота зі своїм штабом (1904). -
Трота повернувся в Німеччину (Гамбург, 1905). -
Могила Троти в Бонні.
_Oberstleutnant_L%C3%B6thar_von_Trotha.jpg)
.jpg)
Бібліографія ред.
- Meine Bereisung von Deutsch-Ostafrika; Vortrag des Oberst von Trotha gehalten in der Sitzung der Gesellschaft für Erdkunde am 12. Juni 1897
Посилання ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #117636908 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в Biographical Database of Southern African Science — 2002.
- ↑ а б в Pas L. v. Genealogics.org — 2003.