Лосєво (Павловський район)

Лосєво — село в Павловському районі Воронезької області, адміністративний центр Лосєвського сільського поселення.

село Лосєво
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Павловський
Поселення Лосєвське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20233840001
Код ЗКТМО: 20633440101
Основні дані
Час заснування 1697
Попередні назви: Битюзька слобода
Населення 4398 осіб (2010 рік)
Поштові індекси 396400, 396431, 396432
Телефонний код +7 473-62
Географічні координати: 50°40′14″ пн. ш. 40°02′20″ сх. д. / 50.67055555558377478° пн. ш. 40.03888888891677311° сх. д. / 50.67055555558377478; 40.03888888891677311Координати: 50°40′14″ пн. ш. 40°02′20″ сх. д. / 50.67055555558377478° пн. ш. 40.03888888891677311° сх. д. / 50.67055555558377478; 40.03888888891677311
Часовий пояс UTC+3
Влада
Веб-сторінка losevskoe.pav.e-gov36.ru
Голова адміністрації Бугайов Анатолій Романович
Мапа
Лосєво (Росія)
Лосєво
Лосєво

Лосєво (Воронезька область)
Лосєво
Лосєво

ГеографіяРедагувати

Село розташоване на лівому березі річки Битюг в 30 км на схід від залізничної станції Сагуни (лінія «Лиски—Міллерово» Південно-Східної залізниці) на федеральній автомагістралі Дон.

ІсторіяРедагувати

Село засновано в 1697 році задніпровськими козаками (800 сімей), що приїхали за запрошенням острогозького полковника Булларта. Першопочаткова назва поселення — Битюзька слобода. У 1710 році поселення перейменовано в Битюзьку слободу Лосєва на честь приказного Петра Лосєва, який керував селом з 1702 по 1710 р. Згодом слобода Лосєва стала селом Лосєвом.

Переселення в Лосєво українських селян тривало і протягом першої половини XVIII ст.: сюди приходили українці з інших сел сучасної Воронезької області, а також зі Змієва, Охтирки та Ізюма[1].

У документах 1724 року Лосєво вперше згадується як село з церквою.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. село було центром Лосєвської волості Павловського повіту Воронезької губернії.

З 1928 по 1962 рік Лосєво було центром Лосєвського району Воронезької області[2][3].

ЕкономікаРедагувати

У селі розташовані завод «Металіст» (рос. завод «Металлист»), підприємство «Лосєворемтехніка» (рос. предприятие «Лосеворемтехника»)[4]. Працює ЗАТ «Доно-Битюзький рибак» (рос. ЗАО «Доно-Битюгский рыбак»)[5]. З радянських часів залишились колгоспи «Світлий шлях» (рос. колхоз «Светлый путь») та «Лосєво» (рос. колхоз «Лосево»).

У Лосєві досить багато магазинів та кав’ярень, клієнтами яких є проїжджі автомагістраллю Дон. Функціонують стоянки, автомийки, готелі і міні-ринок «Веселка» (рос. мини-рынок «Радуга»).

ІнфраструктураРедагувати

У селі працюють дві середні школи, два дитячі садки, два доми культури, Будинок дитячої творчості, дитяча музична школа, три бібліотеки та Благовіщенська церква, побудована в 1762 році.

НаселенняРедагувати

Кількість мешканців Лосєва по роках
1859 1900 1906 1916 1923 1925 1980 2002 2007 2009 2010
7220[6] 9572[6] 10478[7] 11026[7] 9483[7] 10789[7] 4356[8] 4539[9] 4576[10] 4630[11] 4398

Етнічний склад неоднорідний: у селі мешкають росіяни та українці. Суттєва частка населення розмовляє суржиком з елементами слобожанського говору української мови.

Національний склад Лосєва за даними перепису населення 1939 року: українці — 87,3% або 4094 осіб, росіяни — 12,2% або 570 осіб[12].

ЛітератураРедагувати

  • Кригер Л. Павловская летопись. Осенённые временем. — Воронеж : Творческое объединение «Альбом», 2011. — 128 с.(рос.)
  • Аббасов А.М. Лосево. — Воронеж : Центрально-Черноземное кн. изд-во, 1993. — 65 с.(рос.)

ПриміткиРедагувати

  1. Losevo - село Лосево, Воронежская область. (рос.)
  2. Справка об изменении административно-территориального деления Воронежской обл. (рос.)
  3. Воронежская область на сайте «Всемирный исторический проект». Архів оригіналу за 3 грудень 2010. Процитовано 12 червень 2016. (рос.)
  4. О поселении. Официальный сайт Лосевского сельского поселения. Архів оригіналу за 2016-03-13. Процитовано 2016-03-11. (рос.)
  5. Развал сельского хозяйства может закончиться новой гражданской войной Архівовано 5 квітень 2016 у Wayback Machine.(рос.)
  6. а б Кригер, 2011, с. 91.
  7. а б в г Кригер, 2011, с. 92.
  8. Кригер, 2011, с. 95.
  9. Всероссийская перепись населения 2002 г. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2016-06-12. (рос.)
  10. Кригер, 2011, с. 54.
  11. Кригер, 2011, с. 60.
  12. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения по регионам России. Демоскоп. Архів оригіналу за 2016-03-06. Процитовано 2016-03-06. (рос.)