Лоси́ці[3][4] (пол. Łosice) — місто в східній Польщі, на річці Точна, притоці Західного Бугу. Адміністративний центр Лосицького повіту Мазовецького воєводства.

Лосиці
Łosice
Герб
Герб
Основні дані
52°13′ пн. ш. 22°43′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 22.717° сх. д. / 52.217; 22.717Координати: 52°13′ пн. ш. 22°43′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 22.717° сх. д. / 52.217; 22.717
Країна Польща Польща
Регіон Мазовецьке воєводство
Столиця для Q11700950? (колишній муніципалітет)
Магдебурзьке право 1505
Площа 23,74 км²
Населення 7191 (2011)[1]
· густота 302 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 157  м
Телефонний код (48) 83
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів WLS
GeoNames 765976
OSM 3008372 ·R (Ґміна Лосіце)
SIMC 0922120
Поштові індекси 08-200
Міська влада
Вебсайт losiceonline.republika.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Лосиці у Вікісховищі

Історія

ред.

За даними митрополита Іларіона (Огієнка), 1428 року вперше згадується православна церква в селі[3]. Український історик Іван Крип'якевич датує першу згадку про церкву в селі 1580 роком[3].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які здебільшого розмовляли українською мовою[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 774 вірян[4].

Населення

ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 3465 680 2455 330
Жінки 3726 680 2239 807
Разом 7191 1360 4694 1137

Примітки

ред.
  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 143.
  4. а б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 396. (пол.)
  5. Константиновский уезд // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край. Югозападный отдел : Материалы и исследования = [Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-русскій край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ. Югозападный отдѣлъ] : в 7 т. / собр. П. П. Чубинский ; Имп. рус. геогр. о-во. — СПб. : [Б. и.], 1877. — Т. 7 : [в 2 вып.] / изд. под наблюдением П. А. Гильтебрандта[ru], вып. 2 : Малоруссы Югозападного края, разд. «Статистические данные о Малорусском населении: Югозападный край». — С. 374. — [265] (343—608) с.(рос. дореф.)(ст. укр.)
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.