Лопатинка гострокінчикова
Лопатинка гострокінчикова (Scapania cuspiduligera) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].
| Лопатинка гострокінчикова | |
|---|---|
_5816.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
| Родина: | Лопатинкові (Scapaniaceae) |
| Рід: | Лопатинка (Scapania) |
| Вид: | S. cuspiduligera
|
| Біноміальна назва | |
| Scapania cuspiduligera (Nees) Müll.Frib.
| |
Поширення ред.
Батьківщиною є Європа, Північна Америка, Азія[2].
Вид росте у світлих або злегка затінених, також орієнтованих на північ, вапнякових, від базових до нейтральних, свіжих до вологих місцях, переважно на ґрунті, також на скельних детритах, на сильно забруднених скелях або безпосередньо над карбонатними та силікатними скелями, багатими на основи.
Характеристика ред.
Утворює світло-зелені чи рідше буруваті килимки. Розпростерті рослини мають довжину приблизно 0,5–1 см і ширину 1–2,5 мм, нижній бік густо вкритий ризоїдами. Рідко виступаючі листки на чверті довжини розділені на дві приблизно однакові округлі частки з суцільними краями. Край нижньої частки йде вниз по стеблу, краї дещо хвилясті, а кіль розвинений слабо. Клітини листків розміром приблизно від 15 до 20 мікрометрів у центрі листка і мають потовщені кути клітин. На одну клітину припадає приблизно від 3 до 5 або більше масляних тілець. Вид дводомний. Спорогони невідомі; вони поширюються через виводкові тіла, які утворюються у великій кількості у коричневих скупченнях на часточках листя; вони двоклітинні та еліпсоїдної чи яйцюватої форми.
Примітки ред.
- ↑ Scapania cuspiduligera. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 21.02.2024.
- ↑ Scapania cuspiduligera. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 20.02.2024.
Джерела ред.
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.