Лозова Рудка

населений пункт у Росії

Лозова Рудка (рос. Лозовая Рудка) — хутір у Борисовському районі Бєлгородської області Російської Федерації.

хутір Лозова Рудка
рос. Лозовая Рудка
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Бєлгородська область
Муніципальний район Борисовський район
Поселення Бернзовське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 14215820004
Код ЗКТМО: 14615420116
Основні дані
Населення 45
Поштовий індекс 309366
Географічні координати: 50°26′ пн. ш. 35°54′ сх. д. / 50.433° пн. ш. 35.900° сх. д. / 50.433; 35.900Координати: 50°26′ пн. ш. 35°54′ сх. д. / 50.433° пн. ш. 35.900° сх. д. / 50.433; 35.900
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Лозова Рудка (Росія)
Лозова Рудка
Лозова Рудка

Лозова Рудка (Бєлгородська область)
Лозова Рудка
Лозова Рудка

Мапа

Населення становить 45 осіб. Входить до складу муніципального утворення Бернзовське сільське поселення[1].

Історія

ред.

Населений пункт розташований у східній частині української суцільної етнічної території — східній Слобожанщині.

Згідно із законом від 20 грудня 2004 року № 159 від 1 січня 2006 року органом місцевого самоврядування було Бернзовське сільське поселення[2].

12 березня 2024 року село було зайняте силами РДК, легіону «Свобода Росії» і Сибірського батальйону[3].

Населення

ред.
Чисельність населення
2002[4]2010[5]
4845
10
20
30
40
50
2002
2010

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Закон Белгородской области от 20 декабря 2004 года N 159 «Об установлении границ муниципальных образований и наделении их статусом городского, сельского поселения, городского округа, муниципального района». Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 23 березня 2021.
  2. Закон Белгородской области от 20.12.2004 № 159/Ст. 3
  3. Бійці РДК показали відео прориву державного кордону Росії на танку. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
  4. Всероссийская перепись населения 2002 года
  5. Всероссийская перепись населения 2010 года. Белгородская область. 15. Численность неселения городских и сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.