Лодовіко Карраччі (італ. Lodovico Carracci) (21 квітня 1555, Болонья, Італія — 13 листопада 1619, Болонья, Італія) — італійський живописець, гравер і скульптор, один з найяскравіших представників болонської школи.

Лодовіко Каррачі
Emilian School, 17th-century - Portrait of Ludovico Carracci.jpg
Народився 21 квітня 1555 або 1555[1]
Болонья, Папська держава[2]
Помер 13 листопада 1619(1619-11-13)[3][4][…]
Болонья, Папська держава
Країна Flag of the Papal States (pre 1808).svg Папська держава
Діяльність художник, майстер офорта, графік, художник-гравер, рисувальник, fresco painter
Галузь живопис
Вчителі Просперо Фонтана[6] і Тінторетто
Відомі учні Антоніо Марія Фабріціd
Знання мов італійська[3]
Членство Академія Святого Луки[7]
Напрямок бароко
Жанр Історичний живопис
Magnum opus The Vision of Saint Francis of Assisid, Madonna and Child with St. Hyacinthd і Madonna and Childd
Брати, сестри Паоло Каррачіd[8]

БіографіяРедагувати

Учень Просперо Фонтана, Лодовіко Карраччі у своїх численних поїздках вивчав творчість італійських майстрів. Повернувшись до Болоньї, з високою метою відродження мистецтва він заснував зі своїми троюрідними братами Агостіно і Аннібале нову школу живопису — «Академію спрямованих на шлях» (Academia degli Incamminati), яка незважаючи на глузування маньєристів старого зразка незабаром стала в Італії центром художньої освіти. Принципами її були: безпосереднє спостереження за природою, вивчення античного мистецтва і наслідування великим майстрам: в малюнку та русі — Мікеланджело, в колориті — Тіціанові, в композиції та вираженні — Рафаелю, в світлотіні та грації — Корреджо.

Хоча художники, що входили до складу цієї академії (такі, як перший асистент Карачі Джакомо Каведоне), яких сам Лодовіко Карраччі називав «еклектиками», відрізнялися своєрідним стилем, їх роботи виявляли одночасно схожість з відомими шедеврами живопису. У ранніх роботах самого Лодовіко Карраччі (наприклад, у фресках у церкві Санкт-Мікеле-ін-Боско) занадто помітно наслідування Корреджо та Парміджаніно. У більш зрілих своїх творах він демонструє більшу самостійність (наприклад, у «Богородиці у славі» та у фресках з життя св. Бенедикта в монастирі Санкт-Мікеле-ін-Боско). Лодовіко Карраччі є також родоначальником особливого роду картин страдницького пафосу — численних «Ecce Homo» та «Mater Dolorosa», створених болонської школою. В Ермітажі зберігаються «Святе Сімейство», «Несення хреста», «Покладання в труну» та «Святий Себастьян».

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати