Бенедикт Нурсійський
Бенедикт Нурсійський або Бенедикт з Нурсії (італ. Benedetto da Norcia, бл. 480, Норчія — 21 березня 547, Монте Кассіно) — реформатор західного чернецтва і засновник ордену бенедиктинців[1][2].
| Бенедикт з Нурсії | |
|---|---|
_-_Sacristy_-_triptych_by_Giovanni_Bellini_-_Saint_Benedict_of_Nursia_and_Saint_Mark.jpg) | |
| Benedetto da Norcia | |
| Народився | 480 Норчія, Kingdom of Italyd |
| Помер | 21 березня 547 Монтекассіно, Східна Римська імперія |
| Канонізований | 1220 |
| У лику | святого (катол.) святого преподобного (православ.) |
| Патрон | Європа |
Бенедикт був канонізований Католицькою церквою і визнаний святим у 1220 році та вважається головним святим покровителем Європи[3].
Родовід
ред.
Аніцій Євпропій та його дружина Клавдія Абондантія Регуардаті, Батьки Святого Бенедикта і Святої Схоластики
- Святий Бенедикт
- Свята Схоластика
Біографія
ред.Окрім короткого вірша, що приписується Марку з Монте-Кассіно[4], єдиний стародавній звіт про Бенедикта міститься у другому томі «Діалогів» папи Григорія І з чотирьох книг, який, як вважається, був написаний у 593 р.[5], хоча справжність цієї роботи було поставлено під сумнів[6].
Народився у шляхетній родині в місті Нурсія (сучасна Норчія) в Умбрії[7] близько 480 року. Навчався у Римі, але розпусність римського життя не подобалося йому і він подався в гірську місцевість неподалік від міста «Ендіфе», де він жив у печері багато років. Під містом «Ендіфе» згідно традиції вважають місто Аффіле в Лаціо, що знаходиться в 55 км від Риму[8].
Слава про побожне життя Бенедикта привела до нього кількох прибічників, з якими він заснував 12 маленьких монастирів.
Ворожість місцевого кліру змусила його разом з учнями перебратися південніше, до Монте-Кассіно, де вони заснували новий монастир, для якого Бенедикт склав правила, в яких висловив свої погляди на чернецтво і душу людини. Бенедикт написав монаший статут Бенедиктинського Чину (Статут Бенедикта, лат. Regula Benedicti), у якому, за висловом св. Григорія — «святий муж вчив так, як жив сам».
Бенедикт став першим, хто створив продуману систему правил життя у монастирі. Згідно з ними чернець повинен був зректися самого себе і осягнути Бога, при чому він зобов'язувався не мати майна, вести життя у цноті як дієвий член Товариства любові і послуху.
Згідно Статуту Бенедикта, кожен хто хотів стати монахом мав пройти річний випробувальний термін (новіціат). Монахи давали три обітниці: цноти, бідності та послуху. Монахи мали дотримуватися мовчання, молитися згідно з установленим порядком молитов, читати Святе письмо та Отців церкви, забезпечувати себе за рахунок власної праці. Аскетичні норми встановлені святим Бенедиктом були досить доступними, але одночасно строгими, що й зумовило його популярність. Кожен монах приписувався до певного монастиря, у якому мав жити. Статут Бенедикта Нурсійського впорядкував чернече життя на Заході, виключив з нього анархію та бродяжництво монахів. З плином часу цей устав став головним у католицькому чернецтві.
Шанування
ред.По смерті Бенедикта папа Григорій І сприяв поширенню бенедиктинського чернецтва в Італії, Галлії і Англії.
Бенедикт був канонізований Католицькою церквою і визнаний святим у 1220 році.
11 липня — День Святого Бенедикта.
Патрон
ред.
Україна: уся Україна
Португалія: уся Португалія
Див. також
ред.- Свята Схоластика — рідна сестра Святого Бенедикта.
- Медалик Святого Бенедикта [Архівовано 5 травня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Гілл, Джонатан (2010), стор. 164—165
- ↑ Бенедикт з Нурсії // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- ↑ Fr. Paolo O. Pirlo, SHMI (1997). "St. Benedict". My First Book of Saints. Sons of Holy Mary Immaculate - Quality Catholic Publications. pp. 145–147. ISBN 971-91595-4-5
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ CATHOLIC ENCYCLOPEDIA: St. Benedict of Nursia. www.newadvent.org. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
- ↑ Life and Miracles of St. Benedict (Book II, Dialogues), translated by Odo John Zimmerman, O.S.B. and Benedict R. Avery, O.S.B. (Westport, CT: Greenwood Press, 1980), p. iv.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ «Saint Benedict, Abbot», Lives of Saints, John J. Crawley & Co., Inc. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 27 лютого 2021.
Джерела
ред.Гілл, Джонатан (2010). Історія християнства. — К.:Темпора, 560 с.:іл. ISBN 978-617-5690-13-0
Посилання
ред.- Бенедикт з Нурсії // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Катехеза Абатиси Бенедиктинського монастиря про життя св. Бенедика [Архівовано 5 травня 2019 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |