Логвинюк Олександр Семенович
Олександр Семенович Логвиню́к (19 листопада 1936, Миколаїв — 2 березня 2004, Кіровоград) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1984 року.
| Логвинюк Олександр Семенович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
19 листопада 1936 Миколаїв, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 2 березня 2004 (67 років) | |||
| Кіровоград, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Жанр | жанрове малярство, історичний живопис, пейзаж, натюрморт і портрет | |||
| Навчання | Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1965) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1971) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Петров Іван Семенович, Шипов Анатолій Миколайович і Мойсеєнко Овсій Овсійовичd | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 19 листопада 1936 року в місті Миколаєві (нині Україна). 1965 року закінчив Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша, де навчався у Івана Петрова, Анатолія Шипова; 1971 року — Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна, був учнем Овсія Мойсеєнка. Дипломна робота — картина «Володимир Ленін у студентів ВХУТЕМАСу» (оцінка «відмінно»)[1].
Після закінчення інституту був направлений до Кіровограда, де працював у місцевих художньо-виробничих майстернях. З 1984 року — на творчій роботі. Мешкав у Кіровограді в будинку на вулиці Островського, № 2, квартира № 67[2]. Помер у Кіровограді 2 березня 2004 року.
Творчість ред.
Працював у галузі станкового живопису, автор жанрових та історичних картин у стилі соцреалізму, пейзажів, портретів, натюрмортів. Значна кількість творів на теми німецько-радянської війни, героїчного минулого українського народу, історії Кіровоградщини. Серед робіт:
- «Зелений гомін» (1968);
- «Хліб партизанам» (1975);
- «Пошук» (1977);
- «Учитель» (1978);
- «Клятва героїв Красногірки» (1978);
- «Хлібороби Кіровоградщини» (1982);
- «Спогади про батька» (1984);
- «Комсомольське підпілля Красногірки» (1984);
- «Травень 1945-го року» (1985);
- «Початок жовтня» (1985);
- «Круті береги» (1986);
- «Переможець» (1988);
- «Старший мічман В. Тарабака» (1988);
- «На балконі» (1990);
- «Берег Південного Бугу» (1991);
- «Родина Тобілевичів» (1992, ескіз);
- «Серпень» (1992);
- «Тарас Шевченко» (1993);
- «Жіночий портрет» (1993);
- «Майдан Богдана Хмельницького» (2000);
- «На леваді» (2001);
- «Вечір в селі Тернове» (2001);
- «Кафедральний собор» (2002);
- «Ковалівська церква» (2003).
Брав участь в обласних, всеукраїнських та зарубіжних мистецьких виставках з 1974 року. Персональні виставки відбулися у Кіровограді у 2004, 2006 (посмертна) роках.
Роботи художника зберігаються у кропивницьких Художньому музеї (46 робіт передала музею в дарунок дружина художника Алла Євгенівна[1]), Художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна, у фондах Міністерства культури та інформаційної політики України та приватних колекціях Польщі, Ізраїлю[2].
Примітки ред.
- ↑ а б Олег Юрченко (18 листопада 2016). 80-річчя художника Олександра Логвинюка відзначили в музеї у Кропивницькому. Музейний простір. Кіровоградський обласний художній музей.
- ↑ а б Художники України, 2005, с. 120.
Література ред.
- Олександр Логвинюк // Художники України. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-ужиткове мистецтво : творчо-біографічний альбом-довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2005. — С. 120. — ISBN 966-95504-0-8.;
- Г. В. Осіпова. Логвинюк Олександр Семенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.