Ловіц Товій Єгорович

Товій Єгорович Ловіц, також Йоганн Тобіас Ловіц (Lowitz; 25 червня 1757(17570625), Геттінген — 17 грудня 1804) — російський хімік, академік Петербурзької АН (з 1793).

Ловіц Товій Єгорович
LowitzT.jpg
Народився 25 квітня 1757(1757-04-25)[1][2]
Геттінген, Брауншвейг-Люнебург[d][3]
Помер 7 грудня 1804(1804-12-07)[1][2] (47 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія[3]
Країна Flag of Hanover (1692).svg Брауншвейг-Люнебург[d]
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність ентомолог, хімік, фармацевт
Галузь хімія
Alma mater Геттінгенський університет (1783)
Членство Петербурзька академія наук і Леопольдина

БіографіяРедагувати

У 1768 р. разом з батьком, астрономом Г. М. Ловіц, приїхав до Росії. Після трагічної загибелі батька під час Пугачевського бунту виховувався у математика Леонарда Ейлера. Був учнем у Головній аптеці в Петербурзі (до 1780). Навчався в Геттінгенському університеті (1780—1782). У 1784—1797 рр. знову в Головній аптеці в Петербурзі, де й виконав значну частину своїх досліджень. З 1797 р. працював в домашній лабораторії, офіційно перебуваючи на службі в Петербурзької АН як професор хімії.

Дослідження присвячені різних проблем хімії. Відкрив (1785) явище адсорбції вугіллям в рідкому середовищі і детально досліджував його. Запропонував використовувати деревне вугілля для очищення води, спирту і горілки, фармацевтичних препаратів та органічних сполук. В цей же час досліджував кристалізацію солей з розчинів. Виявив (1794 р.) явище пересичені та переохолодження розчинів; встановив умови вирощування кристалів. Запропонував при аналізі солей використовувати індивідуальні кристалічні модифікації; для цього виготовив 288 моделей різних речовин і класифікував їх за хімічними ознаками. Розробив ряд рецептів охолоджувальних сумішей.

Відкрив (1789) спосіб отримання крижаної оцтової кислоти. Вперше отримав кристалічну глюкозу (1792), дигідрат кухонної солі і кристалічні їдкі луги (1795). Приготував (1796) безводні (абсолютні) діетиловий ефір і етиловий спирт; останній використав для розділення солей барію, стронцію та кальцію.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати