Гора́ Ле́ва — один з пагорбів Давидівського пасма (частина Подільської височини), пам'ятка природи місцевого значення. Пагорб розташований неподалік від центру Львова, між вулицями Опришківською, Максима Кривоноса та Олекси Довбуша.

Гора Лева
Вигляд на гору Лева з Копця Люблінської унії
Вигляд на гору Лева з Копця Люблінської унії
Вигляд на гору Лева з Копця Люблінської унії

Країна  Україна
Розташування Львів
Система Давидівське пасмо (Подільська височина)
Тип останець
Висота 389 м[1]
CMNS: Гора Лева у Вікісховищі

Протягом багатьох років діяльності людини гора була повністю спустошена, саме тому її почали називати Лисою горою. Про Лису гору складено багато легенд.[2]

Висота пагорба — 389 м[1] над р. м. Це денудаційний останець, що стрімко підноситься над навколишньою територією на кілька десятків метрів. Складається з пісковиків та піску (звідси й інша назва — Піскова гора). На західному і (частково) північному боці пагорба є невисокі скелі. Його схили стрімкі, особливо північний та західний, місцями з урвищами.

Пагорб переважно незаліснений, лише його південний бік порослий деревами та кущами. На вершині встановлено металевий хрест, облаштовано оглядовий майданчик, східним схилом прокладено стежку зі східцями та (місцями) перилами[3].

Пагорб з прилеглою територією розташований у західній частині Регіонального ландшафтного парку «Знесіння».

З історії ред.

У минулому на горі Лева активно використовувалися піскові кар'єри, через що його висота з роками стала значно меншою. Однак завдяки рішучим протестам історика Ізидора Шараневича каменоломні на цій горі були ліквідовані. Гору ще називають Пісковою, Лисою, Княжою, «Кальварія», а у XVXVII століттях львівські міщани називали її горою Стефана. На гравюрі Абрагама Гоґенберґа виконаної за малюнком панорами Львова кінця XVI — початку XVII століття роботи Ауреліо Пассаротті, інженера-фортифікатора короля Сигізмунда III, її названо: «горою Стефана, загально званою Левовою». Проте горою Стефана тоді офіційно мав би називатися невисокий горб над Стрільницею, бо від її підніжжя здійснювалось розмежовування земель (ланів), що належали місту. Львівські міщани перенесли назву гори на 400 м далі, щоби трохи збільшити площу своїх володінь. І довший час їм вдавалося дурити королівських ревізорів.

Завдяки своєму розташуванню та історії гора Лева є одним з найвідоміших пагорбів Львова

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б Регіональний ландшафтний парк "Знесіння" (Сайт Львівської міської ради)
  2. Гора князя Лева (Лиса гора) (poshtivka.com, 30.08.2013)
  3. Таємниці Лисої Гори - leopolis.name (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021. 

Джерела ред.

  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 384 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.