Липівці
Ли́півці — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 1087 осіб. Орган місцевого самоврядування — Перемишлянська міська рада.
| село Липівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Перемишлянська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1441 |
| Населення | 1087 |
| Площа | 6,36 км² |
| Густота населення | 170,91 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81230 |
| Телефонний код | +380 3263 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°41′54″ пн. ш. 24°38′17″ сх. д. / 49.69833° пн. ш. 24.63806° сх. д.Координати: 49°41′54″ пн. ш. 24°38′17″ сх. д. / 49.69833° пн. ш. 24.63806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
347 м |
| Водойми | Гнила Липа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81230, Львівська обл., Львівський р-н, с. Липівці |
| Карта | |
  Липівці | |
 Липівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
У селі річка Тура впадає до Гнилої Липи.
Історія ред.
Перша писемна згадка про село відноситься до 1441 року. Згадується село 4 червня 1464 року в книгах галицького суду[1].
1496 рік — польський король Ян Ольбрахт надав Липівці у володіння братам Федору та Василю з Вільховця.
1523 рік — король Сигізмунд І подарував село Якубу Яніцькому. Протягом наступних сто років саме представники цієї родини володіли селом.
4 грудня 1626 року — польський король Сигізмунд II передав Липівці Миколаю Яніцькому, вояку з хоругви Якуба Собеського, і його дружині Анні з роду Цєсілковських.
13 січня 1640 року польський король Владислав IV повідомив орендаря Липівців Миколая Яніцького про призначення ревізорів з метою вирішення спору між ним та Андрієм Мніхом.
1648 року під час походу Богдана Хмельницького на Львів село Липівці було пограбоване татарами, тому у 1649 році село змогло сплатити лише 2 злотих податку.
22 січня 1654 року польський король Ян III Казимир дозволив Рафалу Яніцькому, обозному кварцяного війська, передати Липівці у пожиттєве користування Адаму Синявському, белзькому воєводі.
У 1765 році в селі мешкало 346 греко-католиків та 79 дітей віком до 7 років.
1835 році в селі збудовано муровану церкву святого Симеона Стовпника. У 1902 році в церкві перебудовано купол.
1848 року на честь скасування панщини в селі споруджено камінний хрест та посаджено 3 липи.
1880 року у селі мешкало 1205 осіб, з них 965 греко-католиків та 240 римо-католиків.
1893 року сільська школа стає державною.
21 березня 1945 року відбувся бій між підрозділом УПА та бійцями винищувального батальйону НКВС. Під час бойового зіткнення було вбито 3 і поранено 2 бійців НКВС.[2]
6 січня 1947 року боївка УПА «Синього» розгромили в селі місцеву виборчу дільницю.[3]
9 травня 1949 року у с. Липівці було вбито заступника голови сільської ради Рудого Л. В. У відповідь комуністи виселили із села 7 сімей та вбили 3 повстанців.[4]
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 100% |
Відомі люди ред.
- Барановський Володимир Євгенович — колишній голова Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації.
- Бурбан Михайло Іванович — український хоровий диригент, музикознавець, професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
- Демський Мар'ян Тимофійович — український мовознавець, доктор філологічних наук.
- Ковальський Юліян-Михайло — перший начальник штабу УПА на Волині.
- Пантелеймон (Рудик) — православний архієпископ.
Примітки ред.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.296, № 3186 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ ОУН і УПА в 1945 році: Збірник документів і матеріалів. В 2 ч. Ч. 1 / Редколегія: Боряк Г. В., Веселова О. М., Даниленко В. М., Кульчицький С. В. (відпов. редактор). Вступ: Лисенко О. Є., упорядники: Веселова О. М. (відпов. упорядник), Гриневич В. А., Сергійчук В. І. НАН України. Інститут історії України. — Київ : Інститут історії України НАН України, 2015. — С. 361.
- ↑ Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля. Інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ 1943—1959. Книга друга: 1946—1947 / Упорядники: В. Лозицький, І. Павленко, А. Кентій; Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України; Видавництво «Літопис УПА»; Державний комітет архівів України; Центральний державний архів громадських об'єднань України. — Київ, 2003. — Т. 5. — 576 с. — ISBN 966-022846-5.
- ↑ Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля. Інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ 1949-1959. Книга четверта: 1949—1959 / Упорядники: В. Лозицький, І. Павленко, А. Кентій; Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України; Видавництво «Літопис УПА»; Державний комітет архівів України; Центральний державний архів громадських об'єднань України. — Київ, 2003. — Т. 7. — 718 с.
Джерела ред.
- Lipowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 282. (пол.)
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |