Відкрити головне меню

Лимар Людмила Дмитрівна
Народилася 5 березня 1947(1947-03-05) (72 роки)
Q4344409?, Новоаннінський районd, Сталінградська область, РРФСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність актриса
Заклад Срібний острів (театр)

Людмила Дмитрівна Лимар (нар.. 5 березня 1947, станція Панфілово, Волгоградської області Російської РФСР) — радянська і українська театральна актриса. Заслужена артистка Української РСР (1982). Художній керівник і засновниця Київського театру Срібний острів.

ЖиттєписРедагувати

Людмила Дмитрівна Лимар народилася 5 березня 1947 року на станції Панфілово у Волгоградській області Російської Федерації.

Закінчила Волгоградське училище мистецтв (відділення акторів музичної комедії) та Київський міжнародний університет (режисерський факультет Інституту театру, кіно і телебачення).

Працювала у Волгоградському театрі юного глядача, Ростовському обласному академічному молодіжному театрі (колишньому Ростовському театрі імені Ленінського Комсомолу), Ростовському академічному театрі драми імені Максима Горького.

Була однією з провідних актрис трупи першого покоління Київського академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, в якому пропрацювала 22 роки.

У Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір'я» («Сузір'я») випустила кілька моновистав.

Заслужена артистка Української РСР (1982)

У вересні 1997 року стала однією із засновниць ТОВ «Центр мистецтв «Срібний острів»[1]. Нині, вона - художня керівниця та головна режисерка київського театру Срібний острів (театр) («Срібний острів»). Крім цього керує благодійною організацією «Благодійний фонд «Театр-студія «Срібний дощ»[2]

Викладає акторську майстерність в Інституті театру кіно і телебачення Київського міжнародного університету (КІМУ), професорка університету.

Нагороди та званняРедагувати

  • Заслужена артистка Української РСР (1982).
  • Державна премія Російської РФСР імені К. С. Станіславського (1976) — за виконання ролі Ксенії в спектаклі «Тихий Дон» Михайла Шолохова на сцені Ростовського ВДТ імені М. Горького

РодинаРедагувати

  • Чоловік — Коротов Юрій Степанович
  • Дочка — Єршова Анастасія Юріївна
  • Онук — Руденко Іван Сергійович
  • Внучка — Єршова Катерина Євгенівна

ТворчістьРедагувати

ТеатрРедагувати

Ролі в театріРедагувати

Ростовський академічний театр драми ім. М. ГорькогоРедагувати
  • Ксенія — «Тихий Дон», Михайла Шолохова;
  • Павла — «Зикови», Олексія Горького.
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі ДніпраРедагувати
  • Женні Маркс — «Така довге і щасливе життя» (реж. Є. М. Митницький);
  • Комісар — «Оптимістична трагедія», В. Вишневський;
  • Аббі — «Любов під в'язами», Ю.О'Ніл (реж. І. Ш. Пеккер);
  • Нінель — «Шість старих дів і один чоловік», О.Іоселіані (реж. Є. М. Митницький);
  • Настасья Пилипівна — «Настасья Пилипівна», Ф. М. Достоєвський (реж. В. П. Салюк);
  • Аркадіна — «Чайка», А. П. Чехов (реж. В. Козменко-Делінде);
  • Кароліна Ешлі — «Білий джаз Кароліни Ешлі» за п'єсою С. Моема «Недосяжна» (реж. А. І. Лісовець);
  • Лавра — «Ешелон», М. Рощин (реж. Г. І. Боровик);
  • Гітель — «Двоє на гойдалках», У. Гібсона (реж. Г. І. Боровик);
  • Рахіль — «Жених з Єрусалима» за п'єсою Йосифа Б. Йосифа «Важкі люди» (реж. Г. І. Боровик);
  • Варя — «Дитина до листопада», Л. Жуховицкий (реж. К. І. Дубінін);

та ін.

Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» («Сузір'я»)Редагувати
  • «Відьма», Т. Г. Шевченко (реж. Г. І. Боровик);
  • «Одержима», Леся Українка (реж. Г. І. Боровик);
  • «Людський голос», Жан Кокто (реж. Г. І. Боровик);
  • «Прощальна вечеря» по романсів А. Н. Вертинського (реж. С. Єфремов і Е.Смірнова);
  • «Зачароване коло» за п'єсою Катерини Димчук (реж. А. П. Кужельний).

Постановки в театріРедагувати

Срібний острів (театр)Редагувати
  • «Морфій» (за «Записками юного лікаря» Михайла Булгакова)
  • «А за що тебе даром любити?!» за п'єсою О. М. Островського «Прибуткове місце»
  • «Татуйована троянда» Тенессі Вільямса
  • «Мені тринадцятий минало» за повістю С. Васильченка «У бур'янах»
  • «Намиста загальної любові» за п'єсою Леонарда Герша «Такі вільні метелики».
  • «Ювеліри» за п'єсою Музи Павлової з циклу «Маленькі п'єси для балагану»
  • «Чарівна лампа Аладдіна» (казка)
  • «Детектор брехні» за п'єсою Василя Сигарева.
  • «Хитромудрий вдова» за п'єсою Карло Гольдоні.
  • «Наталчина мрія» за п'єсою Ярослави Пулінович.
  • «Тисяча одна пристрасть» Оповідання А. П. Чехова
  • «Червоні вітрила» О. Гріна за п'єсою «Ассоль» Павла Морозова
  • «Біда від ніжного серця» (водевіль) В. А. Соллогуб
  • «Курка» Микола Коляда
  • «Дамський кравець» за п'єсою Жоржа Фейдо

ЛітератураРедагувати

  • Людмила Лимар: «Срібний острів» — це моя творча лабораторія і тери­торія моєї душі…" / інтерв'ю взяла Л. Самійленко // Молодь України. 2011, 21 жовт.;
  • Самійленко Л. Стережися Наталчиної мрії… // Молодь України. 20 листоп.;
  • Овчаренко Е. Втрачені ілюзії // Народна. 2012, 18 лют.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати