Лептура плямиста

вид твердокрилих
Лептура плямиста
Leptura maculata Poda, 1761
Leptura maculata Poda, 1761
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae)
Підродина: Лептурини (Lepturinae Latreille, 1802)
Рід: Лептура (Leptura Pic, 1891)
Вид: Лептура плямиста (L. maculata)
Leptura maculata
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Rutpela maculata
EOL: 3441712
NCBI: 878968

Лептура плямиста (лат. Leptura maculata Poda, 1761 = Leptura armata Preyssler, 1793 = Leptura fasciata Scopoli, 1763 = Leptura nigra Petagna, 1787 nec Linnaeus, 1758 = Leptura quinquemaculata Gmelin, 1790 = Leptura rubea Geoffroy, 1785 = Rutpela maculata (Poda) Nakane & Ohbayashi, 1957 = Strangalia maculata (Poda) Mulsant, 1863) — вид жуків з родини Вусачі.

Поширення ред.

L. maculata є пан'європейським геоелементом європейського зоогеографічного комплексу. Вид розповсюджений по всій Європі, Заході Росії, Кавказі, Західній Азії. У регіоні Українських Карпат звичайний для передгір’їв, у гірській місцевості не зустрічається.

Екологія ред.

Літ розпочинається із середини червня і триває по першу декаду серпня. Комахи зустрічаються на квітах королиці, деревію, дикої моркви та ін. Личинка розвивається в деревині листяних порід. Заселяє березу, тополю, осику, граб, дуб, бук та деякі інші породи дерев.

Морфологія ред.

Імаго ред.

На відміну від представників підролу Лептура у Рутпеля витягнена передньоспинка – довша за її ширину, з яскраво вираженим горбиком на боці. У самців задні гомілки з двома великими зубцями на внутрішній стороні, між ними дрібно зазубрені. Ноги, окрім лапок, вершин гомілок та задніх стегон – світло-жовті. Тіло чорного кольору. Надкрила світло-жовті з чорними швом, вершиною, поперечним рядом плямок в першій третині, вкороченою перев’яззю та суцільною перев’яззю за серединою. Розмір тіла – 14—20 мм.

Життєвий цикл ред.

Життєвий цикл триває 2 роки.

Література ред.

  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  5. Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
  6. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
  8. Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання ред.

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11291/ [Архівовано 24 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/rutpela.htm [Архівовано 3 вересня 2012 у WebCite]