Лепко Вікторія Володимирівна

Вікторія Володимирівна Лепко (рос. Виктория Владимировна Лепко́; нар. 20 липня 1941 року) — радянська та російська акторка театру й кіно, театральний діяч, поетеса. Заслужена артистка Російської Федерації (1996)[1]. Здобула популярність як виконавиця ролі пані Каролінки в телепроєкті «Кабачок 13 стільців» (1968—1980).

Лепко Вікторія Володимирівна
Народилася 20 липня 1941(1941-07-20) (82 роки)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність акторка
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Знання мов російська
Заклад Малый театр;
«Вернисаж»
Роки активності 1959 — тепер. час
Батько Лепко Володимир Олексійович
Нагороди
Заслужений артист Росії Заслужений діяч культури Польщі
IMDb ID 0503315

Біографія ред.

Вікторія Лепко народилася 20 липня 1941 року в Москві (СРСР) у родині митців. Батько — Володимир Олексійович Лепко, народний артист РРФСР, відомий комедійний актор. Мати — Антоніна Крупеніна, танцівниця, акторка колективу Касьяна Голейзовського й Московського музичного театру імені К. С. Станіславського й В. І. Немировича-Данченка. Вітчим — балетмейстер, народний артист СРСР Володимир Павлович Бурмейстер.

Закінчила театральне училище ім. Б. Щукіна 1962 року. Художніми керівниками курсу були Йосип Матвійович Рапопорт й Анатолій Іванович Борисов. Разом з Вікторією Володимирівною навчались Андрій Миронов і Валентина Шарикіна[2].

Вікторія Володимирівна зіграла понад 70 ролей на московських театральних сценах Малого театру і «Вернісажу».

Улюблениця глядачів 1970-х років, учасниця знаменитої телевистави «Кабачок 13 стільців». Заслужений діяч культури Польщі (1976).

1989 року Вікторія Лепко заснувала Московський театральний центр «Вернісаж»[3] при Центральному будинку акторів імені Олександри Яблочкіної. Художнім керівником театру став Юрій Непомнящий. Прем'єра вистави «Сцены из супружеской жизни» за сценарієм Бергманом відбулась 10 листопада 1989 року в Будинку архітекторів[4]. Перший сезон відіграли в будівлі кінотеатру «Темп» на Беговій. У театрі «Вернісаж» Вікторія Володимирівна працювала 12 років. За цей час було поставлено Достоєвського, Дюма, Чехова. Глядачі найбільш запам'ятами Аркадіну з чеховської «Чайки» й Маріанну в «Граємо Бергмана».

Фільмографія ред.

Телеспектаклі:

  • 1967 — Випадок в готелі — дівчина
  • 19661980 — Кабачок «13 стільців» — пані Каролінка
  • 1975 — «Весілля Кречинського» О. В. Сухово-Кобиліна — Лідія Петрівна Муромська
  • 1976 — «Визнання» — Олена
  • 1979 — «Витівки Скапена» Мольєра — Зербінетта
  • 1982 — «Літні прогулянки» — Лера

Озвучування мультфільмів:

Бібліографія ред.

  • Збірки поезії: «Вчорашні квіти» (2003), «В просторі сну» (2008), «Навіщо?» (2015)
  • Документальна повість «Іменем отця» (2017)
  • Мемуари «Поза грою». М.: Вид-во АСТ", М. Вид-во «ЗЕБРА-Е». 2010. ISBN 978-5-17-067876-1

Примітки ред.

  1. Указ Президента Российской Федерации от 9 апреля 1996 года № 512 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 5 травня 2020.
  2. Краткая история театрального института имени Бориса Щукина. Галерея выпускников — 60-е годы. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 5 травня 2020.
  3. Театральный центр «Вернисаж». Кино-Театр.РУ. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 8 травня 2020.
  4. Виктория Лепко - биография, информация, личная жизнь, фото. stuki-druki.com (рос.). Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 8 травня 2020.

Посилання ред.