Леопольд Гаснер фон Арта

Леопольд Гаснер фон Арта (нім. Leopold Hasner von Artha; *15 березня 1818, Прага, Австрійська імперія — †5 червня 1891, Бад-Ішль, Австро-Угорщина) — австро-угорський державний діяч, міністр-президент Цислейтанії в 1870.

Леопольд Гаснер фон Арта
нім. Leopold Hasner von Artha
Леопольд Гаснер фон Арта
Прапор
Міністр-президент Цислейтанії
1 лютого 1870 — 4 квітня 1870
Попередник: Іґнац фон Пленер
Спадкоємець: Альфред Юзеф Потоцький
 
Народження: 15 березня 1818(1818-03-15)
Прага, Австрійська імперія
Смерть: 5 червня 1891(1891-06-05) (73 роки)
Бад-Ішль, Австро-Угорщина
Поховання: Кладовище Бад-Ішль
Країна: Австрія
Освіта: Карлів університет
Партія: Constitutional Partyd
Батько: Leopold Hasner Ritter von Arthad
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився в Празі. Вивчав право в Празькому університеті. У 1842 у Відні отримав вчений ступінь кандидата наук, до 1848 працював в Генеральній прокуратурі. У 1848 став редактором офіційної газети Королівства Богемія «Prager Zeitung». З 1849 запрошений професор філософії права, з 1851 ординарний професор політичних наук Празького університету.

Разом зі своїм другом Густавом Бідерманом вважався одним з найбільш великих австрійських філософів-гегельянців. Опублікував роботу «Основні риси філософії права та її історія» (Grundlinien der Philosophie des Rechts und seiner Geschichte), численні юридичні та мистецтвознавчі статті. Працював над «Системою політичної економії» (System der politischen Ökonomie) (опублікована лише перша частина — в 1888).

З 1861 — член Ландтагу Богемії, потім Палати депутатів Рейхсрата. У червні 1863 на короткий час очолив Раду у справах освіти. З 1865 — професор політичних наук Віденського університету, одночасно отримав придворне звання надвірного радника. З квітня 1867 — довічний член Палати панів (Heerenhaus).

30 грудня 1867 — 31 грудня 1870 — міністр культу і освіти в уряді Карла Вільгельма фон Ауершперга. При опорі австрійського єпископату підготував законодавство про народні школи. У 1868 освіта була відокремлена від церкви, створені реальні училища — повноцінні середні школи без вивчення латині. У 1869 добився прийняття Закону про народні школи (Reichsvolksschulgesetz), відповідно до якого учні різного віросповідання стали вчитися разом.

Під час конфлікту всередині уряду Тааффе в 1870 приєднався до більшості і 1 лютого призначено міністром-президентом. 4 квітня вийшов у відставку.

Пам'ятьРедагувати

  • Вулиця Гаснерштрассе в Лінці;
  • Вулиця Гаснерштрассе у Відні.

ДжерелаРедагувати

  • Hasner von Artha Leopold. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 2, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1959.
  • Schulte, von: Hasner von Artha, Leopold. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 50, Duncker & Humblot, Leipzig 1905.
  • Hasner. In: Meyers Konversations-Lexikon. 4. Auflage. Band 8, Bibliographisches Institut, Leipzig 1885—1892.