Леонід I (дав.-гр. Λεωνίδας, Leōnidas) (нар. до 540 до н. е. — 11 серпня 480 до н. е.) — спартанський цар з роду Агіадів.

Леонід I
дав.-гр. Λεωνίδας Α΄
Helmed Hoplite Sparta.JPG
Народився не пізніше 520 до н. е.
Спарта, Спарті, Пелопоннес, Греція
Помер 11 серпня 480 до н. е.
Фермопіли, Греція
·загиблий у бою
Поховання Спарта
Країна Спарта
Діяльність правитель
Учасник Битва при Фермопілах
Титул король
Посада Царі Спарти[1]
Конфесія давньогрецька релігія
Рід Агіади
Батько Анаксандрід II[1]
Брати, сестри Клеомен I[1], Клеомброт і Доріей
У шлюбі з Горго[1]
Діти Плістарх[1][2]

ЖиттєписРедагувати

Третій син царя Анаксандріда II, який вважався нащадком Геракла. Спартою керував з 491 до н. е. по 480 до н. е. Загинув у серпні 480 до н. е. у битві при Фермопілах. Про дату народження майже нічого невідомо. Пол Картлейдж припускає, що Леонід I народився приблизно до 540 до н. е.

Леонід I мав двох братів. Старший брат Доріей, молодший — Клеомброт. Клеомброт керував деякий час Спартою після смерті Леоніда, потім до влади прийшов його син Павсаній. Приблизно в 489 або 488 до н. е. Леонід одружився з дочкою свого єдинокровного брата Клеомена I — Горго. Славу спартанський цар здобув після подій при Фермопілах.

ФермопілиРедагувати

Відома його фраза «Прийди і візьми».

У масовій культуріРедагувати

Фільми

Ігри
Книжки
  • Леонід — назва епічного твору, написаного Річардом Ґловером і опублікованого в 1737.
  • Опис Леоніда I і битви при Фермопілах з'явилась в історичному романі Стівена Пресфілда «Вогненні ворота», опублікованому в 1998.
Інше
  • Персонаж Леонід використовується в мережі шоколадних магазинів.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати


  1. а б в г д Любкер Ф. Leonidas // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 732–733.
  2. Любкер Ф. Plistarchus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1062.