Лемінг сибірський
Лемінг сибірський[1] (Lemmus sibiricus) — вид мишоподібних ссавців з родини хом'якових. Валідність виду скасовано й таксон розглядається у рамках Lemmus lemmus[2].
| Лемінг сибірський | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Щурові (Arvicolinae) |
| Рід: | Лемінг (Lemmus) |
| Вид: | Лемінг сибірський (L. sibiricus)
|
| Біноміальна назва | |
| Lemmus sibiricus (Kerr, 1792)
| |
| Підвиди: | |
| |
| |
| Синоніми | |
|
Lemmus lemmus chernovi Spitsyn et al., 2021 | |
Морфологічна характеристика ред.
Довжина тулуба й голови 12–18 см, довжина хвоста 11–17 мм, вага 45–130 грамів; самці на 5–10% важчі. Загальний тон забарвлення рудувато-жовтий з домішкою сірого та бурого тонів. Від носа до хвоста зазвичай проходить чорна смужка. Щоки та боки яскраво-іржаві; черево палево-біле, іноді з домішкою жовтого тону. В області очей та вушних раковин бувають розмиті темні смуги. Чорна пляма на огузку притаманна популяціям із Новосибірських островів та острова Врангеля. Зимове хутро світліше і тьмяніше літнього, іноді майже біле, зі світло-коричневою смужкою на спині.
Середовище проживання ред.
Поширений в зоні Палеарктичної тундри від Білого моря до Колими (Росія). Трапляється також на островах Новий Сибір і Врангеля. Максимальної щільності популяції досягають у низинній тундрі зі значним мохом і осокою. Поширений також на заболочених угіддях на передгір'ях чагарникової тундри і на заболочених ділянках на околицях лісової зони[3].
Спосіб життя ред.
Живе в норах, утворюючи великі колонії. Копає власну нору або займає нори інших видів. Взимку прокладає тунелі під сніговим покривом і будує великі кулясті гнізда. Харчується осокою, бавовником, зеленими мохами та різними чагарниками. Пік розмноження починається в червні і закінчується в серпні, проте в періоди низької щільності населення відтворення розширюється і починається відразу після танення снігу. Тварини, які перезимували, гинуть до кінця наступного сезону розмноження. За літо буває 4–5 виводків по 5–6 дитинчат. Як і Lemmus lemmus, цей вид має великі коливання чисельності з 3–4-річним циклом; однак міграції менш виражені. Влітку відбувається розповсюдження і змінюється місце проживання[3].
Загрози й охорона ред.
Наразі серйозних загроз для цього виду не відомо. Зміна клімату може стати проблемою в майбутньому. Вид трапляється на кількох заповідних територіях[3].
Примітки ред.
- ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 196.
- ↑ Kryštufek, B.; Shenbrot, G. Voles and Lemmings (Arvicolinae) of the Palaearctic Region // University of Maribor Press. — 2022. — DOI:.
- ↑ а б в Tsytsulina, K.; Formozov, N.; Sheftel, B. (2016). Lemmus sibiricus. The IUCN. Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 10.01.2022. (англ.)