Леві Іцхак Шнеєрсон
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Леві Іцхак Шнеєрсон (івр. לוי יצחק שניאורסון, рос. Леви Ицхак Шнеерсон[2][3]; 1878 Піддобрянка, Могилівська губернія, Російська імперія — 1944, Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР) — головний рабин Катеринослава з 1909 по 1939. Автор глибоких праць з кабали і хасидського вчення. Праправнук по батьківській лінії третього Любавицького ребе Цемах-Цедека[en] та батько сьомого Любавицького ребе Менахема Мендла Шнеєрсона.
| Леві Іцхак Шнеєрсон | |
|---|---|
| לוי יצחק שניאורסון | |
| Народився |
1878 Піддобрянка, Q120201214?, Гомельський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія |
| Помер |
1944 Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР |
| Поховання | Центральне кладовище Алматиd |
| Підданство |
 Російська імперія  УРСР  КРСР |
| Національність | єврей |
| Діяльність | рабин |
| Конфесія | юдаїзм |
| Рід | Schneersohn familyd |
| Батько | Барух Шнеур |
| Мати | Зельда Рахель Шнеєрсон |
| Родичі | Menachem Mendel Schneersohnd і Chaya Mushka Schneersond |
| Брати, сестри | Shmuel Schneersohnd |
| У шлюбі з | Хана Шнеєрсон |
| Діти (3[1]) | Менахем-Мендл, Дов-Бер, Ісраель-Арьє-Лейб |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився в містечку Піддобрянка біля Гомеля в родині Меламеда Боруха-Шнєєра Шнеєрсона; мати — Зельда Рахель. У ранньому віці виявив непересічні здібності, і на нього звернули увагу рабини Північно-Західного краю. У 1900 році одружився з уродженкою єврейської землеробської колонії Романівка Ханою Меєрівною Шнеєрсон (1880—1964), дочкою Меєра-Шлойме (Меєра-Шльоми) Яновського (1860—1933), в 1908—1911 роках вченого єврея Миколаєва, і Рахілі Іцковни Шнеєрсон, і переселився до Миколаєва, де в 1902 році народився їхній первісток, Менахем-Мендл, майбутній ребе. У 1909 році був призначений на посаду рабина Катеринослава, на якій залишався аж до 1939. Після встановлення радянської влади почав піддаватися позбавленням і був змушений покинути свою комфортну квартиру і переїхати в комуналку. Попри переслідування радянської влади, завжди залишався вірним заповідям юдаїзму і закликав всіх інших до продовження дотримання традицій. Суворо стежив за кашрутом, проводив весілля і похорон відповідно до єврейської традиції до самого арешту. У 1939 році був звинувачений в антирадянській діяльності та засланий в Казахстан в селище Чіілі. У Чіілі сильно страждав від голоду і обмежень в пересуванні. В останні дні життя отримав дозвіл переселитися в Алма-Ату, де і помер. Після нього залишилося кілька неопублікованих книг по хасидизму.
Примітки ред.
- ↑ https://www.mytzadik.com/tzadik.aspx?id=251
- ↑ Воспоминания ребецн. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
- ↑ Дело Екатеринославского раввина. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
Посилання ред.
- Шнеерсон Менахем Мендл // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Інтерв'ю зі знайомим рабина в Ізраїлі [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Александр Быстряков (2003-04). Леви-Ицхак Шнеерсон. Шабат Шалом. Еврейская пресса Днепропетровска. Архів оригіналу за 12 травня 2009.(рос.)
|
Це незавершена стаття про рабина. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |