Левчишина Оксана Вікторівна

Оксана Вікторівна Левчишина (*23 квітня 1961, м. Малин Житомирської обл.) — українська художниця[1], одна із засновників напрямку фантастичного реалізму в Україні.

Левчишина Оксана Вікторівна
Oksana Levchishina.jpg
При народженні Левчишина Оксана Вікторівна
Народження 23 квітня 1961(1961-04-23) (59 років)
м. Малин Житомирської обл., Українська РСР, УРСР
Національність українка
Країна Україна Україна
Жанр живопис
Навчання Київський художній інститут
Діяльність художниця
Напрямок фантастичний реалізм,магічний реалізм
Роки творчості з 1987
Сайт www.levchishina.com

ЖиттєписРедагувати

Оксана Левчишина народилася в місті Малин Житомирської області. Батько — Віктор Матвійович Левчишин,[2] , мати  — Валентина Петрівна Виговська, інженер-будівельник, молодша сестра Леся  — художниця [3].

Закінчила Республіканську Художню середню школу у 1979 році.

У 1987 році закінчила Київський художній інститут (нині НАОМА), факультет графіки, педагог з фаху — Чебаник В. Я.

З 1987 по 1989 рік займалась книжковою графікою у видавництві "Дніпро" та «Радянський Письменник» . З 1990 почала працювати у галузі монументального та станкового живопису.

Лауреат IV та V міжнародних АРТ-фестивалів 1999, 2000, Київ, Україна.

Член творчого об'єднання «НЕФ» з 1993. Була представленою галереєю «НЕФ» у основній експозиції, розташованій на території Києво-Печерської Лаври (разом з художниками Олександром Костецьким, Олексієм Андом, Сергієм Марусом, Леонідом Бернатом, Юрієм Нікітіним, Павлом Тараненко та ін.), а також на багатьох міжнародних фестивалях. [4]

Твори зберігаються в приватних колекціях України, Канади, Франції, Німеччини, Ізраїлю та ін. країн. Автор монументальних робіт та декоративних розписів для приватних інтер'єрів Києва та Дніпра. Живе і працює у Києві. Її чоловік — художник Сергій Марус.

 
О. Левчишина. Схід сонця. Перший промінь. П.о., 2001

Загальна характеристика творчостіРедагувати

Оксана Левчишина — одна із засновників напрямку фантастичного реалізму ( або ж магічного реалізму) в Україні. Розробила концепцію «езотеричного пейзажу», одухотвореної людиною природи, передає глибокі почуття й філософське осмислення краєвидів, нерідко пов'язаних з певними історичними подіями. Теми станкових робіт вона продовжує у монументальних панно та декоративних композиціях. У своїх роботах Левчишина використовує своєрідну техніку виконання: поєднує енергійні широкі мазки, що є рельєфною основою живопису, з тонким деталізованим лесуванням, комбінує олійні фарби з акриловими, використовує рельєфні аплікації та експериментує з новими матеріалами.

Виставкова діяльністьРедагувати

З 1993 року по 2013 рік  — співпраця та виставкова діяльність з галереєю «НЕФ», Києво-Печерська Лавра, Київ. 1998 — Міжнародний проект «Знаки Часу»,Київ, Україна  — Туніс. 1999 «Europ ART99», Женева, Швейцарія; 2000 — «Мистецтво України ХХ століття», Київ, Україна 2002 — ЦДХ, Москва, Росія; 2004 — «Art Chicago 2004», Чикаго, США;; 2005 — «Atlanta Print Biennial», Атланта, США ; 2006 — «Armory Show Week», Нью-Йорк, США; 2006 — «Aurelia Cote d'Azur» Монако; 2007 — «Cote d'Azur», Монако;  — «ART Ukraine», 2008, Київ, Україна; «Fine-ART Ukraine», 2010, Київ, Україна; З 2003 року — співпраця та виставкова діяльність з галереями «CH-Art Gallery», «Cerulean Gallery» Ванкувер, Канада. З 2006 року — співпраця та виставкова діяльність з галереєю «Princess de Kiev» Ніцца, Франція. З 2012 року — співпраця та виставкова діяльність з галереєю «Skizza» Іерусалим, Ізраїль .

ПриміткиРедагувати

  1. Левчишина Оксана Вікторівна , Енциклопедія Сучасної України
  2. Левчишин Віктор Матвійович. Енциклопедія Сучасної України,  — К.:Ін-т енциклопед. досл. НАНУ — Т.16, &nbsp 2016, &nbsp ст. 702. [1]
  3. Левчишина Леся Вікторівна. Енциклопедія Сучасної України, . — К.:Ін-т енциклопед. досл. НАНУ — Т.16, &nbsp 2016, &nbsp ст. 702. [2]
  4. Міжнародний арт-фестиваль. К.: Асоціація арт-галерей України і муніціпалітет м. Оденсе, ст.116-117

ДжерелаРедагувати

  • «Мистецтво України ХХ століття». Київ, 2000
  • О.Голуб . Триєдиний cвiт у картинах Оксани Левчишиної.// Час/Time. —1996, 6 грудня .
  • «ІV міжнародний ART фестиваль» Національний Арт-рейтинг України, Київ, 1999, ст.98, 99
  • «V ART international festival» Київ, 2000, ст. 68
  • «ЦДХ 2002» Московский международный художественный салон, Москва 2002, ст.145

ЛітератураРедагувати

  • ОленаГолуб . Легкiсть пензлiв, що долають iнерцiю столiть.// Очима жінок. — К.: , —2000, ст. 50-57.
  • Примак О. «Знаки часу» писали наші сучасники // Україна молода. 1998, 30 жовтня.
  • Е.Голуб . Живописная формула света Оксаны Левчишиной .// Всеукраинские Ведомости.1996, —20 ноября.
  • Оксана Левчишина . «Українське мистецтво», літо-осінь 2003, ст.62, 63, 110
  • Елена Ленская . Ностальгия по красоте.// «Приватное Строительство». 1-2(17) 2006, ст. 57.
  • Елена Галич. Сага о простанственном рационализме // «Стиль современного дома», 1-2(23) 2006, ст. 42-45
  • Николай Барчук. Буйство красок, сконцентрированное в единой экспозиции. // ITAR-TASS, Тунис 20.04.1999
  • Les signes du temps // «Le Temps», 22.04.1999, p.9
  • The impact of Roman and Carthaginian heritage on contemporary art.// «Tunisia news» n.303, 1998, p.16,
  • Alyssia Schottland. CH Gallery //«Vancouver Elite» spring, summer 2004, p.12,13
  • Galerie «Princesse de Kiev».// «AZART» Le magazine international de Peinture, n.21 2006, p.127, n.22 2006, p.97
  • Galerie «Princesse de Kiev».// «Cote Arts» Magazine Arts et des Antiquites, n.37 2006, p.20
  • «Princesse de Kiev».// «SANREMO» Riviera dei fiori n.10, p.192,193

ПосиланняРедагувати

  • [3] РЕЕСТР ХУДОЖНИКОВ Российской империи, СССР, «русского зарубежья», Российской Федерации и республик бывшего Советского Союза (XVIII—XXI вв.)