Відкрити головне меню

Олекса́ндр Володи́мирович Косте́цький (*14 листопада 1954, Київ — †4 січня 2010, Київ) — український художник.

Костецький Олександр Володимирович
Олександр Костецький.jpg
При народженні Олександр Костецький.jpg
Народження 14 листопада 1954(1954-11-14)
Київ, Україна
Смерть 4 січня 2010(2010-01-04) (55 років)
  Київ
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Жанр містичний реалізм
Навчання Київський художній інститут/Київська художня академія
Діяльність художник, скульптор
Напрямок містичний реалізм
Роки творчості 1957—2010
Вплив Куінжі
Твори Куля, Медитація у горах, Камінь в степу
Сайт akostetsky.com

Зміст

БіографіяРедагувати

Костецький народився у сім'ї художника Костецького В. М. і скульптора Г. М. Новокрещенової. Батьки художника: мати — Новокрещенова Галина Миколаївна — визначна скульпторка, авторка пам'ятників Льву Толстому в Москві, Федору Достоєвському, Максиму Горькому та ін., батько — Костецький Володимир Миколайович — живописець, академік, роботи якого зберігаються в Національному художньому музеї України, в Третьяковській галереї, (Москва) та в інших музеях. Дід художника видатний біолог і селекціонер Костецький Микола Данилович

НавчанняРедагувати

Закінчив Київську Художню школу у 1973 році. На свідомість майбутнього художника потужний вплив мала приватна бібліотека його старшого брата Дмитра, що збирав книги з окультизму, масонству й філософії. Ймовірно, в Києві то була одна з незвичних за профілем бібліотек в добу пізнього СРСР.

На початковому етапі різав скульптури з дерева. Деякий час малював ікони. Але відійшов від релігійного мистецтва.

Файл:Фукс в гостях у Костецкого.jpg
Эрнст Фукс в гостях у Костецкого в октябре 2006 года

У 1970-х виставляв роботи в андеграундних виставках київського об'єднання «Рух» разом з художниками Ю. Косіним, М.Недзєльским, М. Трегубом , В. Баклицьким, М. Залевським, О.Голуб та ін.[1]

1979 року закінчив Київський державний художній інститут (нині НАОМА), педагог з фаху — В. Шаталін. З 1988 по 1992 жив і працював у Нью-Йорку, де влаштовував персональні виставки робіт. Після 1992 жив і працював у Києві.

Член Національної спілки художників України з 2003 року.

Загальна характеристика творчостіРедагувати

Працював у напрямку містичного реалізму(або ж, фантастичного реалізму), для яких характерне поєднання переконливо-реалістичного зображення простору й об'єктів у ньому із смисловою спрямованістю поза межі реального світу. Олександр Костецький створив свій власний художній світ, сповнений містичних переживань і населений неземними істотами (ще задовго до появи таких фантастичних фільмів як «Зоряні війни» Костецький відтворив подібні персонажі у своїх творах). Звичайні людські постаті, які можна побачити на його картинах, перестають бути звичайними, оскільки задіяні у нереальних подіях. Мистецький напрямок художника має стилістичні позиції, наближені до Віденської школи фантастичного реалізму, засновник якої — Ернст Фукс. Олександр Костецький — автор відомого малюнка, що переміг у конкурсі і за яким зроблено нинішній герб міста Києва. Його роботи зберігаються у світових колекціях живопису: у музеї Нортона Доджа в Нью-Джерсі, у Музеї сучасного мистецтва Рарді Ван Соєста в Голландії, у колекції А. Федорова (Москва) та ін.

Персональні виставкиРедагувати

 
«Медитація у горах»

Russia House Gallery (Нью-Йорк), 1992; Axiom Gallery (Филадельфия), 1991; Esoterik Book\Art Gallery (Нью-Йорк), 1991; Ward-Lawrence Gallery (Нью-Йорк), 1989; Ukrainian Central Art Gallery (Нью-Йорк), 1989; Podval Arts and Poetry Gallery (Нью-Йорк), 1989; Будинок Кіно (Київ), 1988; Інститут Архітектури (Київ), 1987; виставки у Києві, Москві, Санкт-Петербурзі у 1983—1988 р.р.

Групові виставкиРедагувати

Ярмарок галерей у Українському Домі (Київ), 1995; Галерея Славутич (Київ),1996; Ярмарок галерей у Українському Домі (Київ), 1997; Посольство України (Вашингтон), 1993; World-Wide Gallery (Нью-Йорк), 1991; Gallery R.K.P., (Нью-Йорк), 1990; Neo-Persona Gallery (Нью-Йорк), 1989; Палац Молоді (Санкт-Петербург), 1987; Політехнічний Інститут (Київ), 1985; Об'єднання «Рух», Київ (1977)).[2]

ПриміткиРедагувати

  1. Голуб Олена. В «Русі». До ювілею андеграундної виставки, яка стала історією.// День, 2007, — 5 грудня.[1].
  2. Петро Яковенко. Згадуючи обличчя 70-х. Голос України.№ 231, 9 грудня 2017. [2]]

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Александр Костецкий. Киев, 1998
  • О.Голуб. Костецький Олександр Володимирович. // Енциклопедія Сучасної України, — К.:Ін-т енциклопед. досл. НАНУ — Т.14, — 2014, — ст. 711. [3]
  • Евгений Минко. Картины не о людях.// Политик Hall. 2004. — № 14, март.[4]