Костецький Олександр Володимирович

Олекса́ндр Володи́мирович Косте́цький (*14 листопада 1954, Київ — †4 січня 2010, Київ) — український художник, один із засновників української школи фантастичного реалізму (магічного реалізму).

Костецький Олександр Володимирович
При народженні Олександр Костецький
Народження 14 листопада 1954(1954-11-14)
Київ, Україна
Смерть 4 січня 2010(2010-01-04) (55 років)
  Київ
Національність українець
Країна Україна Україна
Жанр фантастичний реалізм
Навчання НАОМА
Діяльність художник, скульптор
Напрямок магічний реалізм
Роки творчості 1977—2010
Вплив Куїнджі, Ернст Фукс
Твори Куля, Медитація у горах, Камінь в степу
Мати Новокрещенова Галина Миколаївна
Сайт akostetsky.com

Життєпис ред.

 
«Медитація у горах»

Костецький народився у сім'ї художника Костецького В. М. і скульпторки Г. М. Новокрещенової. Батьки художника: мати — Новокрещенова Галина Миколаївна (1919—1970) — скульпторка, авторка пам'ятників Льву Толстому в Москві, Федору Достоєвському, Максиму Горькому та ін.[1], батько — Костецький Володимир Миколайович — живописець, академік, роботи якого зберігаються в Національному художньому музеї України, в Третьяковській галереї, (Москва) та в інших музеях. Дід художника видатний біолог і селекціонер Костецький Микола Данилович.

Навчання ред.

Малювати почав рано, тому батьки взяли йому вчителя з малювання ще у дошкільному віці. У шкільному віці крім малювання різав скульптури з дерева.

Закінчив Київську Художню школу у 1973 році. На свідомість майбутнього художника потужний вплив мала приватна бібліотека його старшого брата Дмитра, що збирав книги з окультизму, масонству й філософії, що вплинуло на характер творчості Олександра. Він шукав власний шлях у мистецтві, який не узгоджувався з настановами панівного соціалістичного реалізму.

У 1970-х виставляв роботи в андеграундних виставках київського об'єднання «Рух» разом з художниками Ю. Косіним, М. Недзельським, М. Трегубом, В. Баклицьким, М. Залевським, О.Голуб та ін.[2]

1979 року закінчив Київський державний художній інститут, педагог з фаху — В. Шаталін

Подальші життя і творчість ред.

Після закінчення інституту працював у художньому комбінаті. Стиль Костецького не сприймався офіціальними інституціями. Тому у 1989 з першою дружиною Оленою (у дівоцтві Грановою) полетів до США, де відразу отримав визнання, цікавість журналістів, телеканалів, виставки. Також під час перебування у США писав ікони на замовлення Православних церков у вигнанні. До 1992 переважно жив і працював у Нью-Йорку, приїжджаючи також до Києва. У 1995 році під час перебування у США трагічно загинула перша дружина.

На початку 1996 року Олександр повернувся до Києва і до 2001р за кордон не виїжджав.

Взяв участь у виставці в Українському домі у квітні 1996 року разом з Голосієм, О.Клименко та ін.

З 1997 року брав участь у міжнародних фестиваях Європарт у Барселоні та інших, куди сам не їздив, проте його картини експонувала Яна Плохих.

У середині 1996 року познайомився з другою дружиною, мистецтвознавицею Ольгою Козловською.

Співпрацював із київськими галереями «НЕФ» і «ЯНА-Gallery», об'єднаннями «Золоті ворота» і «НЕФ» (заснованого у 1993, членами якого були також С. Марус, О. Левчишина та інші).

У 2001 році на запрошення галереї знову відвідав СШАз виставкою. Потів відвідував з виставками Німеччину.

З другою дружиною відвідував Індію, Єгипет, цікаві місцевості в Україні.

Член Національної спілки художників України з 2003 року.

Помер 4 січня 2010 року від відірвавшогося тромбу, після тривалої хвороби..

Загальна характеристика творчості ред.

Працював у напрямку фантастичного реалізму, для якого йому був необхідний досвід у надвисоких станах свідомості, повязаний з практикою езотеричної філософії. Для стилістики картин О.Костецького характерне поєднання переконливо-реалістичного зображення простору й об'єктів у ньому із багатовимірною і багаторівневою змістовою спрямованістю. Він створив свій власний художній світ, де гра взаємоперетворень фігури й тла дає відчуття живої пульсації й постійної зміни зображення. Незвичайні людські постаті, які можна побачити на його картинах, це, за висловом самого художника, стафажні фігури, які беруть участь у містерії взаємодії часу і простору. Олександр цікавився віденьською школою фантастичного реалізму і особисто спілкувався з її лідером Ернстом Фуксом, який навіть приїздив до художника в Київ.

Роботи О.Костецького зберігаються у світових колекціях живопису: музеї Нортона Доджа в Нью-Джерсі, у Музеї сучасного мистецтва Рарді Ван Соєста в Голландії, у колекції А. Федорова (Москва) та ін.

Персональні виставки ред.

Галерея НЕФ Київ 1997—2009, Національний художній музей України 1996, Russia House Gallery (Нью-Йорк), 1992; Axiom Gallery (Филадельфия), 1991; Esoterik Book\Art Gallery (Нью-Йорк), 1991; Ward-Lawrence Gallery (Нью-Йорк), 2001, 1989; Ukrainian Central Art Gallery (Нью-Йорк), 1989; Podval Arts and Poetry Gallery (Нью-Йорк), 1989; Будинок Кіно (Київ), 1988; Інститут Архітектури (Київ), 1987; виставки у Києві, Москві, Санкт-Петербурзі у 1983—1988 р.р.

Групові виставки ред.

Ярмарок галерей у Українському Домі (Київ), 1995; Галерея Славутич (Київ),1996; Ярмарок галерей у Українському Домі (Київ), 1997; Посольство України (Вашингтон), 1993; World-Wide Gallery (Нью-Йорк), 1991; Gallery R.K.P., (Нью-Йорк), 1990; Neo-Persona Gallery (Нью-Йорк), 1989; Палац Молоді (Санкт-Петербург), 1987; Політехнічний Інститут (Київ), 1985; Об'єднання «Рух», Київ (1977)).[3]

Художній альбом

Присвячений творчості Олександра художній альбом вийшов у 1998 р. із статтею О. Козловської, 36 репродукцій.

Примітки ред.

  1. На рос.:Галина Миколаївна Новокрещенова (19.07.1919-19.08.1970)
  2. Олена Голуб. В «Русі». До ювілею андеграундної виставки, яка стала історією.// День, 2007, — 5 грудня.[1] [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.].
  3. А. Антоненко. «Обличчя 70-х» [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.] // День. 13 грудня, 2017

Посилання ред.

Джерела ред.