Відкрити головне меню

Левові ворота — вхідна брама акрополя Мікен, що у Греції. Побудована в середині XIII століття до н. е. разом з розширенням фортечної стіни міста. Свою назву отримала від барельєфа із зображенням левів, вміщеного над ними, який являє собою найдавніший зразок монументальної скульптури в Європі.

Левові ворота відкрив і відреставрував 1841 року грецький археолог Кіріакос Піттакіс в ході перших археологічних розкопок на археологічній ділянці Мікен[1].

ХарактеристикаРедагувати

Ворота побудовані з чотирьох монолітних бриль вапняка («циклопічна кладка»), вага притолоки становить близько 20 тонн. Просвіт являє собою правильний квадрат зі стороною 3,1 м. У внутрішній частині бічних стінок знаходяться поглиблення, що свідчать про те, що в давнину вони закривалися двома дерев'яними стулками. Одвірок посередині зроблений більш широким, щоби витримати вагу лежачої на ньому трикутної кам'яної плити-фронтону, вміщеної між двома виступами кріпосної стіни, що утворюють трикутник.

Фронтон, що вінчає ворота, виконаний з твердого вапняку і прикрашений рельєфним зображенням двох левів. Вони зображені стоячими на задніх лапах, поверненими один до одного із передніми лапами, що спираються на два жертовника, які ж підтримують колону. На верхню частину колони спирається дах якоїсь споруди. Голови левів не збереглися. Збережені місця їх кріплення дозволяють зробити висновок, що вони були виконані з іншого матеріалу (слонова кістка або стеатит) і, ймовірно, були повернені до людей, що входили брамою. Рельєф, за однією з версій, є гербом династії Атридів, яка правувала в місті у період будівництва Левових воріт.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати