Левицький Максим Анатолійович
Максим Анатолійович Левицький (нар. 26 листопада 1972, Шахти, Ростовська область, СРСР) — колишній український футболіст, воротар, відомий виступами за сімферопольську «Таврію», низку російських клубів, а також національну збірну України.
Максим Левицький | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Максим Анатолійович Левицький | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 26 листопада 1972 (51 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Шахти, Ростовська область, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 188 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 77 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР→ Україна→ Росія[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Клубна кар'єра
ред.Професійну футбольну кар'єру розпочав влітку 1992 року у складі сімферопольської «Таврії», вже з початку сезону 1994-95 став основним воротарем кримської команди. На початку 1999 року втратив місце в основі і влітку того ж року переїхав до Росії, уклавши контракт з новоросійським «Чорноморцем».
2000 року гравець, який встиг добре проявити себе в російському чемпіонаті, привернув увагу представників французького клубу «Сент-Етьєн» і перебрався до Франції. Трансферна сума склала 1 млн доларів США, контракт був розрахований на чотири роки[2]. Левицький швидко став основним голкіпером «Сент-Етьєна», однак вже за півроку був змушений залишити Францію через паспортний скандал: керівництво клубу забезпечило гравців-іноземців фіктивними грецькими паспортами, аби вони не підпадали під ліміт легіонерів із країн, що не є членами ЄС. Аферу досить швидко розкрили і на працевлаштуванні в Європі футболістів, які в ній фігурували, «поставили хрест»[2].
Повернувшись до Росії, Левицький отримав запрошення від московського «Спартака», у якому вдало провів сезон 2001 року, допомігши «червоно-білим» здобути черговий чемпіонський титул. Результати команди наступного сезону були скромнішими (третє місце), а ще за рік гравець перейшов до вже знайомого йому новоросійського «Чорноморця».
Згодом захищав ворота ще низки російських клубів, останнім з яких стала команда однієї з нижчих російських ліг «Торпедо-ЗІЛ», виступами за яку гравець і завершив професійну кар'єру у 2009 році.
Має посвідку на проживання в Україні[3].
Виступи за збірні
ред.31 травня 2000 року дебютував у складі національної збірної України, вийшовши на заміну наприкінці товариської зустрічі проти збірної Англії. Усього взяв участь у 8 матчах української збірної, більшість з яких відбулися у 2001 році.
Найважливішими іграми кар'єри у збірній було двоматчеве протистояння в рамках плей-оф кваліфікаційного раунду чемпіонату світу 2002 року, за результатами якого українці із загальним рахунком 2:5 поступилися збірній Німеччини.
Досягнення та нагороди
ред.Командні
ред.Особисті
ред.- Включений до переліку «33 найкращі футболісти України» (2): 2000, 2001
- Включений до переліку «33 найкращі футболісти чемпіонату Росії»: 2001
- Член Клубу Євгена Рудакова: 102 матчі на «0».
Статистика
ред.Матчі у складі збірної України
ред.Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
31/05/2000 | Лондон | Англія | 2 – 0 | Україна | товариський матч | 0 | Вийшов на 85' |
26/02/2001 | Нікосія | Румунія | 1 – 0 д.ч. | Україна | товариський матч | -1 | Вийшов на 74' |
28/02/2001 | Ларнака | Кіпр | 4 – 3 д.ч. | Україна | товариський матч | -4 | |
06/06/2001 | Київ | Україна | 1 – 1 | Уельс | Відбір до ЧС 2002 | 0 | Вийшов на 85' |
15/08/2001 | Рига | Латвія | 0 – 1 | Україна | товариський матч | 0 | Замінений на 46' |
10/11/2001 | Київ | Україна | 1 – 1 | Німеччина | Відбір до ЧС 2002 | -1 | |
14/11/2001 | Дортмунд | Німеччина | 4 – 1 | Україна | Відбір до ЧС 2002 | -4 | |
27/03/2002 | Констанца | Румунія | 4 – 1 | Україна | товариський матч | 0 | Вийшов на 46' |
Усього | Матчів | 8 | Голів | -10 |
Примітки
ред.- ↑ ЛЕВИЦКИЙ: «Не перешел в Динамо, потому что дал согласие Сент-Этьену» [Архівовано 11 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Профіль Максима Левицького [Архівовано 24 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті www.legioner.kulichki.com (рос.)
- ↑ Максим Левицький: Після анексії Криму переїхав до Києва. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
Джерела, література
ред.Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Воротар збірної ЛЕВИЦЬКИЙ - кримінальний футбол, філософія Лобановського та НЛО на YouTube // Бомбардир. — 2021. — 23 квітня. (укр.) (рос.) |
- Детальна статистика виступів в Україні на сайті Федерації футболу України.
- Призабуті імена: Максим Левицький.
- Виступи за збірну на сайті Футбольна Україна.
- Хохлюк В. Вратари. — Луганськ : Максим, 2012. — С. 22. — ISBN 978-966-158-934-3. (рос.)
- Як грали договірні матчі в українському футболі 25 років тому // Champion. — 2022. — 1 лютого. (рос.)
- Статистика гравця на www.klisf.info (рос.)[Архівовано 2 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Левицький Максим Анатолійович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)