Відкрити головне меню

Максим Анатолійович Левицький (* 26 листопада 1972, Шахти, Ростовська область, СРСР) — колишній український футболіст, воротар, відомий виступами за сімферопольську «Таврію», низку російських клубів, а також національну збірну України.

Ф
Максим Левицький
Особові дані
Повне ім'я Максим Анатолійович Левицький
Народження 26 листопада 1972(1972-11-26) (46 років)
  Шахти, Ростовська область, СРСР
Зріст 188 см
Вага 77 кг
Громадянство СРСР СРСРУкраїна УкраїнаРосія Росія[1]
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1993—1999 Україна «Таврія» 139 (-171)
1999—2000 Росія «Чорноморець» (Н) 29 (-29)
2000 Франція «Сент-Етьєн» 14 (-17)
2001—2002 Росія «Спартак» (М) 39 (-37)
2003—2004 Росія «Чорноморець» (Н) 20 (-21)
2004—2005 Росія «Динамо» (М) 13 (-20)
2005—2006 Росія «Сибір» 27 (-24)
2007 Росія «Терек» 40 (-26)
2008 Росія «Ростов» 3 (-3)
2009 Росія «Торпедо-ЗІЛ» 5 (-4)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2000—2002 Україна Україна 8 (-10)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Зміст

Клубна кар'єраРедагувати

Професійну футбольну кар'єру розпочав влітку 1992 року у складі сімферопольської «Таврії», вже з початку сезону 1994-95 став основним воротарем кримської команди. На початку 1999 року втратив місце в основі і влітку того ж року переїхав до Росії, уклавши контракт з новоросійським «Чорноморцем».

2000 року гравець, який встиг добре проявити себе в російському чемпіонаті, привернув увагу представників французького клубу «Сент-Етьєн» і перебрався до Франції. Трансферна сума склала 1 мільйон доларів США, контракт був розрахований на чотири роки[2]. Левицький швидко став основним голкіпером «Сент-Етьєна», однак вже за півроку був змушений залишити Францію через паспортний скандал — керівництво клубу забезпечило гравців-іноземців фіктивними грецькими паспортами аби вони не підпадали під ліміт легіонерів з країн, що не є членами ЄС. Аферу було досить швидко розкрито, і на працевлаштуванні в Європі футболістів, які в ній фігурували, було поставлено хрест[2].

Повернувшись до Росії, Левицький отримав запрошення від московського «Спартака», в якому вдало провів сезон 2001 року, допомігши «червоно-білим» здобути черговий чемпіонський титул. Результати команди наступного сезону були скромнішими (третє місце), а ще за рік гравець перейшов до вже знайомого йому новоросійського «Чорноморця».

Згодом захищав ворота ше низки російських клубів, останнім з яких стала команда однієї з нижчих російських ліг «Торпедо-ЗІЛ», виступами за яку гравець і завершив професійну кар'єру у 2009 році.

Виступи за збірніРедагувати

31 травня 2000 року дебютував у складі національної збірної України, вийшовши на заміну наприкінці товариської зустрічі проти збірної Англії. Усього взяв участь у 8 матчах української збірної, більшість з яких відбулися у 2001 році.

Найважливішими іграми кар'єри у збірній було двоматчове протистояння в рамках плей-оф кваліфікаційного раунду чемпіонату світу 2002 року, за результатами якого українці із загальним рахунком 2:5 поступилися збірній Німеччини.

Досягнення та нагородиРедагувати

КомандніРедагувати

ОсобистіРедагувати

СтатистикаРедагувати

Матчі у складі збірної УкраїниРедагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —   Україна
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
31/05/2000 Лондон Англія   2 – 0   Україна товариський матч 0 Вийшов на 85'
26/02/2001 Нікосія Румунія   1 – 0 д.ч.   Україна товариський матч -1 Вийшов на 74'
28/02/2001 Ларнака Кіпр   4 – 3 д.ч.   Україна товариський матч -4
06/06/2001 Київ Україна   1 – 1   Уельс Відбір до ЧС 2002 0 Вийшов на 85'
15/08/2001 Рига Латвія   0 – 1   Україна товариський матч 0 Замінений на 46'
10/11/2001 Київ Україна   1 – 1   Німеччина Відбір до ЧС 2002 -1
14/11/2001 Дортмунд Німеччина   4 – 1   Україна Відбір до ЧС 2002 -4
27/03/2002 Констанца Румунія   4 – 1   Україна товариський матч 0 Вийшов на 46'
Усього Матчів 8 Голів -10

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати