Відкрити головне меню

Леванідов Андрій Якович

Леванідов Андрій Якович (? — 26 лютого 1802) — російський воєначальник, намісник Слобідської України, збирач української старовини і меценат. 1785 — шеф Стародубського карабінерного полку (див. Карабінери). 1787 — командувач 2-ї кавалерійської бригади (т. зв. Української армії), куди входили Стародубський та Київський карабінерні полки. 1790–94 — корпусний командир у Києві. Від 13 березня 1796 до 9 січня 1797 — генерал-губернатор Харківського намісництва та водночас (з 13 березня 1796 до 12 грудня 1796) — Воронезького намісництва. На цій посаді чимало зробив для благоустрою Харкова. Протегував українському історикові А.Худорбі та композиторові А.Веделю. Збирав матеріали з історії України (по ньому лишився т. зв. Андрія Леванідова Малоросійський літописець, укладений на початку 1790-х рр.).

Леванідов Андрій Якович
рос. Андрей Яковлевич Леванидов
Народився 1747
Помер 26 лютого 1802(1802-02-26)
Діяльність офіцер
Учасник Російсько-турецька війна
Військове звання генерал-лейтенант
Нагороди
орден Білого Орла орден Святого Георгія IV ступеня

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мезько-Оглоблін О. Андрій Леванідов. В кн.: Люди Старої України та їхні праці. Острог–Нью-Йорк, 2000.