Левандовський В'ячеслав В'ячеславович

В'ячеслав В'ячеславович Левандо́вський (11 (23) лютого або 12 (24) лютого 1897(18970224), Київ — 18 квітня 1962, Москва) — український та російський художник-мультиплікатор та ілюстратор, один з засновників української анімації.[2][3]

Левандовський В'ячеслав В'ячеславович
Народження 24 лютого 1897(1897-02-24)[1]
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1]
Смерть 18 квітня 1962(1962-04-18)[1] (65 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Ukraine.svg УНР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Навчання Перша київська гімназія
Діяльність художник, аніматор, кінематографіст, анімаційний директор

Левандовський винайшов та запровадив у виробництво «автоматичний олівець» — пристрій для контролю покадрового руху ляльки у просторі. Левандовський вперше в радянській анімації застосував так званий метод «еклеру», коли акторів, які грають людських персонажів, знімають на плівку з нормальною швидкістю — 24 кадри на секунду, а потім аніматор, підкладаючи кадри відзнятої плівки під свої малюнки, перевіряє рух свого анімаційного персонажа в часі, звичайно, роблячи художній відбір, загострюючи рух. Крім того, Левандовський сам зробив кінокамеру — усі деталі, крім оптики, були виготовлені з дерева різних порід.[4]

БіографіяРедагувати

Український періодРедагувати

Народився 24 лютого 1897 року в Києві. У 1923 році навчався в балетній школі, Київському музично-драматичному інституті. Закінчив Київську Академію мистецтв. З 1920 року працював художником в театрах, видавництвах.[5][6]

З 1925 року працював на Одеській, потім на Київській кінофабриці ВУФКУ. Один з засновників української анімації. Використовував техніку площинних маріонеток (сам конструював маріонетки та станки для їх знімання). У 1927 році В'ячеславом Левандовським на Одеській кінофабриці ВУФКУ створено перший український анімаційний фільм «Казка про солом'яного бичка».[5]

У 1930—1935 роках, через тиск партійного керівництво за його «укрїанські буржуазно-націоналістичні фільми» штибу Українізація тощо,[7] був змушений тимчасово покинути анімацію та перемкнутися на створення науково-технічних фільмів. У зв'язку з цим так і не було завершено анімаційний фільм Тук-Тук на полюванні над яким Левандовський працював у 1928—1930 роках і який мав стати першим українсьим звуковим анімаційним фільмом.[2][8][9]

Російський періодРедагувати

Не знайшовши підтримки своєї творчості в Україні, Левандовський перебирається у 1936 році у Москву.[4] З 1936 року працював на кіностудії «Мосфільм» (ХВО № 5 під керівництвом О. Л. Птушка) як аніматор та режисер лялькового кіно.

Помер 18 квітня 1962 року у Москві.

ФільмографіяРедагувати

 
Кадр з мультфільму «Казка про солом'яного бичка». Левандовський виступив режисером, сценаристом та художником. ВУФКУ Одеса, 1927

Українські анімаційні стрічкиРедагувати

Російські анімаційні стрічкиРедагувати

  • 1936 — Лис та виноград (режисер, сценарист, художник-постановник)
  • 1937 — Срібний дощ (режисер)
  • 1937 — Лис та вовк (аніматор)
  • 1937 — Заповіт (інша назва Заповіт пса-скотинки) (аніматор)
  • 1940 — У ляльковій країні (за мотивами вистав лялькового театру С. Образцова) (режисер, художник-постановник)
  • 1956 — Небесне створіння (за мотивами вистав лялькового театру С. Образцова для дорослих) (аніматор)
  • 1958 — А як у вас? (аніматор)
  • 1959 — Російська народна іграшка (аніматор)

Джерела та приміткиРедагувати

  1. а б в г Bendazzi G. Foundations - The Golden AgeTaylor & Francis, 2016. — P. 81. — ISBN 978-1-138-85452-9
  2. а б Крижанівський Борис. (1968). Мальоване кіно України.Київ: Мистецтво. 158 стор.
  3. Сивокінь Євген. Небіжчик скоріше живий, аніж мертвий [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. Кіно-Театр, № 1 (2003 р.)
  4. а б З чого починалась українська анімація. amnesia.in.ua, 2018
  5. а б С. І. Білокінь. Левандовський Вячеслав Вячеславович [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 73. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  6. О. Б. Шупик. Левандовський В'ячеслав В'ячеславович [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  7. Пащенко Анастасія. Українська анімація: народження. Кіно-Театр. 2018. № 1. С. 39-41
  8. Вячеслав Левандовський: дідусь української мультиплікації (фрагмент з книги «Мальоване кіно України» (Київ, «Мистецтво», 1968)). kinoukraine.com, 2015
  9. Ретроспектива 90 років української анімації (Частина 1). animation.blog.net.ua, 2017/03/31

ПосиланняРедагувати