Левада Леся Олександрівна

Леся (Олександра) Олександрівна Левада (22 травня 1954, Київ — осінь 2014, Київ) — українська художниця, графік. Членкиня Національної спілки художників України (з 1988). Авторка понад 40 картин філософського та історико-філософського планів, портретів, пейзажів у стилі ліричного символізму з елементами експресіонізму. Працювала з темами Київської Русі, взаємодії та конфлікту людини й середовища, Всесвіту.

Леся Левада
Народження	22 травня 1954(1954-05-22) Київ, УРСР
Смерть	осінь 2014
	Київ, Україна
Жанр	живопис, графіка
Навчання	Республіканська художня середня школа імені Тараса Шевченка (1972) Київський державний художній інститут (1979)
Діяльність	художниця, графікеса
Напрямок	ліричний символізм, експресіонізм
Роки творчості	1977—2014
Твори	«Сказання про Софію Київську», «На київських пагорбах», «Передчуття», «Жовтневий реквієм», «Фрески», «За мотивами поеми “Слово о полку Ігоревім”»

Учасниця українських та міжнародних художніх виставок, зокрема, понад п'яти персональних. Майже 15 років — педагог дитячих художніх студій у Києві. Учениця художника та графіка Валентина Литвиненка.

Життєпис

Народилась 22 травня 1954-го року у Києві.

У 1972-му році закінчила Республіканську художню середню школу імені Тараса Шевченка, у 1979-му році — Київський державний художній інститут.

Учениця художника та графіка Валентина Литвиненка, в інституті навчалась ремеслу у Інни Биченкової, Валентини Виродової-Готьє, Данила Лідера, Сергія Подерв'янського.

З 1988-го року — членкиня Національної спілки художників України. З 1994-го по 2008-й роки — педагог дитячих художніх студій у Києві.

Учасниця українських та міжнародних художніх виставок, зокрема, понад п'яти персональних. Авторка понад 40 картин філософського та історико-філософського планів, портретів, пейзажів у стилі ліричного символізму з елементами експресіонізму. Працювала з темами Київської Русі, взаємодії та конфлікту людини й середовища, Всесвіту. Деякі роботи зберігаються у Музеї історії Корсунь-Шевченківської битви (місто Корсунь-Шевченківський).

Могила Лесі Левади та її батька, Байкове кладовище

Останню картину, свій автопортрет, написала вже тяжко хворою. Померла у 60-річному віці восени 2014-го року. Похована разом з батьком на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Родина

• Батько — письменник, драматург, сценарист Олександр Левада (1909—1995).
• Зведений брат — соціолог, політолог Юрій Левада (1930—2006).
• Чоловік — художник, член Національної спілки художників України Віктор Каверін (нар. 1950). Автор портрету дружини, що зберігається у Кіровоградському обласному художньому музеї.

Деякі персональні виставки

• 1992 — художня галерея «Митець» (Київ; спільна виставка із Віктором Каверіним)
• 1994 — Український фонд культури (Київ)
• 1997 — виставка з циклом картин «Жовтневий реквієм», Міжнародний фонд слов'янської писемності та культури (Москва)
• 2004 — Будинок художника (Київ)
• 2007 — Будинок художника (Санкт-Петербург; спільна виставка із Віктором Каверіним)
• 2010 — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (Київ)

Творчий доробок (частковий)

• 1977 — «Детство»
• 1980-ті — «Воспоминание о празднике (Прощание с Олимпиадой-80)»
• 1982 — «Сказання про Софію Київську» (триптих)
• 1982 — «Свято на Київському стадіоні» (знаходиться на балансі Кабінету Міністрів України)
• 1988 — «Поранена чайка»
• 1988—1991 — «Передчуття» (цикл)
• 1990 — «Вигнанці»
• 1990 — «Скорбота»
• 1991 — «Знамення»
• 1991 — «На ріллі»
• 1992 — «Злітаючий»
• 1993—1996 — «Жовтневий реквієм» (цикл)
• 1994—2014 — «Фрески» (цикл)
• 1994 — «Шлях»
• 1996 — «Далі»
• 1997 — «Галшка Гулевичівна» (знаходиться на балансі Кабінету Міністрів України)
• 2000 — «Скорботна»
• 2000-ті — «За мотивами поеми „Слово о полку Ігоревім“» (цикл)
• 2001 — «Київський фонтан»
• 2001 — «Затемнення»
• 2002 — «Ярославна»
• 2003 — «Туман»
• 2004 — «Двоє»
• 2004 — «Діалог»
• 2005 — «Вибух»
• 2009—2011 — «На київських пагорбах» (триптих)
• 2012 — «Художник В. Каверін» (портрет)
• 2013 — «Зустріч біля криниці»
• 2013 — «Зцілення сліпого»
• 2014 — «Автопортрет»