Лашкарьов Вадим Євгенович

радянський фізик

Вадим Євгенович Лашкарьов
Lve.png
Народився 7 жовтня 1903(1903-10-07)
Київ
Помер 1 грудня 1974(1974-12-01) (71 рік)
Київ
Поховання
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність фізик
Alma mater Київський інститут народної освіти
Галузь фізика
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут фізики НАН України і Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Аспіранти, докторанти Стріха Віталій Іларіонович
Членство НАН України
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки

Вадим Євгенович Лашкарьов (7 жовтня 1903, Київ — 1 грудня 1974, Київ) — український науковець, першовідкривач фізичних ефектів, які були покладені в основу напівпровідникових технологій і мікроелектроніки, академік Академії наук УРСР12 лютого 1945 року)[1][2].

БіографіяРедагувати

Народився 7 жовтня 1903 року у Києві. В 1924 році закінчив Київський інститут народної освіти. У 19241927 роках — аспірант, викладач Київської науково-дослідницької кафедри фізики. Від 1928 року працював у Ленінградському фізико-технічному інституті, з 1930 року очолював там відділ рентгенівської та електронної оптики, а з 1933 року — лабораторію дифракції електронів. Цього ж року опублікував монографію «Дифракция электронов». За результатами отриманих ним досліджень в 1935 році йому без захисту дисертації присудили вчений ступінь доктора фізико-математичних наук.

У лютому 1935 року був заарештований за «участие в к/р группе мистического толка», а в липні цього ж року засуджений на 5 років заслання до Архангельська (реабілітований 15 липня 1957 року). В 19351939 роках — працював завідувачем кафедри Архангельського медичного інституту. Від 1939 року — завідувач відділом напівпровідників Інституту фізики АН УРСР.

У 1941 році експериментально відкрив p-n перехід у закисі міді. Того ж року Лашкарьов опублікував результати своїх відкриттів у статтях «Дослідження замикаючих шарів методом термозонда» і «Вплив домішок на вентильний фотоефект у закису міді» (в співавторстві зі своєю колегою К. М. Косоноговою). У роки радянсько-німецької війни разом з Інститутом фізики АН УРСР був евакуйований до Уфи.

Перебуваючи у Сибірі під час війни, Лашкарьов розробив купроксні діоди для армійських радіостанцій і домігся їх промислового випуску на заводі в Уфі. Після відвоювання Києва разом з інститутом повернувся в Україну. В 19441952 роках водночас з роботою в інституті завідував кафедрою фізики, а в 19521956 роках — новоствореною кафедрою фізики напівпровідників Київського університету.

Досліджував біполярну дифузію нерівноважних носіїв струму. Заклав основи вчення про електрорушійні сили в напівпровідниках. Від 1956 року був головним редактором заснованого цього ж року «Українського фізичного журналу». Від 1960 року працював в Інституті напівпровідників АН УРСР1960 року — завідувач відділом; в 19601970 роках — директор). Спільно з В. Ляшенко провів піонерські дослідження поверхневих явищ у напівпровідниках. Створив наукову школу. Помер 1 грудня 1974 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі.[3][4][5][6][7]

 
Могила Вадима Лашкарьова

Відзнаки, пам'ятьРедагувати

Лауреат Державної премії УРСР (1981, посмертно).[8]

2002 року його ім'я присвоєно Інституту фізики напівпровідників НАН України.

ПриміткиРедагувати

  1. Сайт НАНУ. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 21 січня 2012. 
  2. В. М. Томашик. Лашкарьов Вадим Євгенович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 5 березня 2021. 
  3. Лашкарев Вадим Евгеньевич. Национальный технический университет Украины "Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского". 
  4. Лашкарьов Вадим Євгенович. ІТ в Україні. Архів оригіналу за 16 липня 2020. 
  5. Лашкарьов Вадим Євгенович. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка. 
  6. В.Є.Лашкарьов - першовідкривач p-n переходу в напівпровідниках. Історія розвитку інформаційних технологій в Україні. Архів оригіналу за 4 березня 2020. 
  7. Академік Вадим Лашкарьов. Main Astronomical Observatory NAS of Ukraine. Архів оригіналу за 24 січня 2022. 
  8. Комплексне дослідження оптичних та фотоелектричних властивостей напівпровідникових сполук елементів другої і шостої груп періодичної системи. Комітет з державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. 

ПосиланняРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Храмов Ю. А. История формирования и развития физических школ на Украине. К., 1991.