Ласовська Євгенія Костянтинівна

(Перенаправлено з Ласовська Євгенія)

Ласовська Євгенія Костянтинівна (нар. 26 лютого 1904(19040226) (за ін. даними — 1906), Копичинці, Галичина — †11 липня 1968 (за ін. даними — 1967), Париж, Франція)[1]українська оперна і камерна співачка (сопрано).

Ласовська Євгенія Костянтинівна
Ім'я при народженні: Ласовська Євгенія Костянтинівна
Дата народження: 26 лютого 1904(1904-02-26)
Місце народження: Копичинці, Галичина
Дата смерті: 11 липня 1968(1968-07-11) (64 роки)
Місце смерті: Париж, Франція
Професія оперна і камерна співачка (сопрано)

Біографія ред.

Народилася 1906 року в м. Копичинці (тепер Тернопільська область, Гусятинський район) у сім’ї залізничного урядовця. Батько її Костянтин був у Копичинцях диригентом хору в церкві св. Миколая «на Горі», активним громадським діячем. Любов до музики передав дочкам — Ользі, що стала пізніше матір’ю композитора Ігоря Соневицького, та Євгенії, яка стала професійною співачкою. Батько передчасно помер, і мати з трьома дітьми переїхала до Чорткова, де вона закінчила класичну гімназію. Тут звернули увагу на голос Євгенії і уфундували стипендію на студії співу у Львові.

У Львові голосом дівчини захопився відомий на той час у Польщі учитель співу професоро Заремба і вчив її безкоштовно. Коли ж він став директором Державної Консерваторії у Варшаві, забрав туди і свою найздібнішу ученицю.

У 1941 році одружилася з прославленим співаком із Скали-Подільської Мирославом Старицьким. Наступного року подружжя виїхало до Відня, де на деякий час Євгенія припинила концертні виступи, присвятивши себе домашньому життю і піклуванню про чоловіка, який вийшов на західноєвропейські сцени і потребував родинного вогнища й опіки у своїй важкій співацькій професії. «Я тільки те й роблю, що ладую та виладовую валізи, відвожу або зустрічаю Мирослава, — згадує Євгенія, — я мусила поступитися, щоб Мирослав здобув лаври». Її старання достойно оцінив Мирослав: «Якби не моя дружина, я би не зміг досягти таких успіхів, які маю».

Євгенія Ласовська започаткувала і витримала 10 років блискучої кар’єри на чужих сценах, бо за часів її діяльності українських співочих театрів не було.

Померла співачка в 1968 році (за ін. даними — 1967).

Творчість ред.

Після закінчення студій Євгенія Ласовська була атестована комісією, т. зв. ЗАСП (Звйонзек артистун сцен польських), після чого була ангажована як примадонна до оперного та опереткового театру в м. Бидгощ. Там співала головні ролі в операх та оперетах: «Осінні маневри», «Бал в опері», «Вікторія і Гузар», «Графиня Маріца», «Циганський барон», «Княжна чардаша» та ін. У наступний театральний сезон 1930— 1931 була запрошена до львівського Вели­кого театру, де з успіхом виступала в ролі Еврідіки в опері Оффенбаха «Орфей у пеклі», Мюзетти в опері «Богема» Пуччіні.

Після Львова два театральні сезони провела у м. Вільно, куди була запро­шена як примадонна опереткового театру. Співала головні ролі в оперетах «Ясноволосий циган», «Країна усміху», «Царевич», «Чар вальсу», «Паганіні», «Гарна Олена» та ін.
Місцева фахова критика називала нашу співачку «чаруючим соловейком» не тільки за її спів, а й за гру та небуденний сценічний темперамент і акторський талант. Між шанувальниками співачки були також брат Симона Петлюри — Олександр та українські студенти Віденського університету.

У 1934—1935 театральному сезоні Євгенія Ласовська знову повертається у Львів. Окрім виступів у театрі, давала самостійні концерти, виступала в українських імпрезах. Занедужавши в 1936 році, перервала працю в театрі. В 1939—1941 роках виступала постійно на Львівській радіостанції.

Примітки ред.

  1. Енциклопедія Сучасної України: Ласовська Євгенія Костянтинівна. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2017.

Бібліографія ред.

  • 1. Петраш Б.Тенор з Божої ласки: Монограф. дослідження. – Тернопіль: Астон, 1999. – 202с.
  • 2. Ласовська Євгенія //Просвіта. – 1997. - №3.
  • 3. Ласовська Євгенія //Енциклопедія українознавства /Під. ред. В.Кубійовича. – Львів, 1994. – Т.4. – С.1257.

Посилання ред.

Джерело ред.

  • Савка Б. Копичинці. Мандрівка через століття (Історичний нарис).— Тернопіль: Джура, 2001.— 580 с.
  • Савка, Р. «Я трудилася заради його слави…» [Текст] : [про видатного співака М. Старицького та його дружину Є. Ласовську] / Р. Савка // Вісник Надзбруччя. – 2009. – 19 черв. – С. 4 : фото. – (Родом з Надзбруччя)