Ласло Латор
| Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Ласло Латор (угор. Lator László, 19 листопада 1927, Тросник, Україна — 27 липня 2023)[3] — угорський поет, перекладач, есеїст, член-засновник Цифрової літературної академії, лауреат премії Кошута, був удостоєний звання митець нації (A Nemzet Művésze).
| Ласло Латор | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Народився |
19 листопада 1927[1] Тросник, Чехословаччина | |||
| Помер | 17 липня 2023[2] (95 років) | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Угорщина Чехословаччина | |||
| Діяльність | поет, literary translator, історик літератури, есеїст | |||
| Alma mater | Будапештський університет (1951) | |||
| Членство | Széchenyi Academy of Literature and Artsd, Eötvös József Collegiumd (1948) і Digital Literary Academyd | |||
| У шлюбі з | Judit Pórd | |||
| Нагороди |
   | |||
|
| ||||
 Ласло Латор у Вікісховищі | ||||
Діяльність ред.
У період з 1947 по 1951 рік він вивчав угорсько-німецьку лінгвістику в університеті ім. Пазмані в Будапешті, будучи студентом колегії Етвеша. Його дружина, Юдіт Пор, була тут перекладачем.
З 1955 р. був викладачем видавництва «Європа», а згодом головним редактором. Він вперше виступає в угорських журналах та публікує вірші. Президент Карпатського гуртка, засновник Академії літератури і мистецтва Сечені з 1992 року.
Як редактор або актор, він регулярно виступає на угорському радіо та угорському телебаченні. Тривалий час редагував серію видавництва «Unikornis» — «Скарбниця угорської поезії».
Він є членом редакційної колегії журналу «Holmi» з часу його заснування в 1989 році. Незважаючи на те, що том був завершений і чекався на друк у другій половині 1940-х років, його перша книга віршів «Ангел» вийшла лише в 1969 році. До цього часу він в основному присутній в угорському літературному житті як перекладач.
Він редагує кілька антологій, зокрема «Gyönyörök sötét kútjait» з еротичних віршів у світовій та угорській літературі. Всі його вірші опубліковані в 1997 році. На перший погляд, поезія Латора відрізняється в сучасній угорській ліриці своєю лаконічністю та прихильністю до пов'язаних форм. З 1970-х до 1990-х років він на факультеті мистецтв Університету Етвеша Лоранда популярний та високоефективний семінар з літературного перекладу.
Поет добре відомий своїми поетичними аналізами, вільно дотримуючись одночасної чуттєвої та духовної історії, сформованої за невідомими законами тяжіння пам'яті.[4]
Творчість ред.
- A szovjet líra kincsesháza (1963)
- Klasszikus orosz költők (1966)
- A világirodalom legszebb versei. XX. század (1967)
- Sárangyal. Versek; Szépirodalmi, Bp., 1969
- Mai olasz elbeszélők (1969)
- Az egyetlen lehetőség. Versek; Megyei Könyvtár, Békéscsaba, 1976
- Domokos Mátyás–Lator Lászlóː Versekről, költőkkel; Szépirodalmi, Bp., 1982
- Makó; fotó Szabóky Zsolt, szöveg Varga Dezső, Halmágyi Pál, Lator László, németre ford. Dagmar Fischer, Engl Géza; Corvina, Bp., 1985
- Fellobban, elhomályosul (1986)
- Az elhagyott színtér. Versek 1947—1987; Szépirodalmi, Bp., 1992
- A magyar költészet kincsestára sorozat (1992)
- Szigettenger. Költők, versek, barátaim; Európa, Bp., 1993
- Sötéten, fényben. Kiadatlan versek, 1946—1950; Magyar Írószövetség–Belvárosi Könyvkiadó, Bp, 1994 (Bibliotheca Hungarica)
- A kuruc költészet (1995)
- A XVIII. század költői (1996)
- Lator László összes versei 1946—1996 (1997)
- Lator László versei és versfordításai; utószó Ferencz Győző; Unikornis, Bp., 1999 (A magyar költészet kincsestára)
- Kakasfej vagy filozófia? Mire való a vers?; Európa, Bp., 2000
- The belling; angolra ford. Kiss Zsuzsa, Gregory O'Donoghue et al.; Southword, Cork, 2005
- A tér, a tárgyak; Európa, Bp., 2006
- Az egyetlen lehetőség. Válogatott versek; utószó Ferenc Győző; Európa, Bp., 2007
- A megmaradt világ. Emlékezések; Európa, Bp., 2011 + CD
- Szabad szemmel. Esszék; Európa, Bp., 2016
Примітки ред.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ MTA: Elhunyt Lator László
- ↑ https://konyvesmagazin.hu/friss/lator_laszlo_meghalt.html
- ↑ Herszényi, László; Pregun, István; Bakucz, Tamás; Banai, János; Molnár, László; Pavlik, Gábor; Altorjay, István; Orosz, Péter; Csernay, László (2009-05). M1851 GERD: Work-Related Disease?. Gastroenterology. Т. 136, № 5. с. A—431. doi:10.1016/s0016-5085(09)61986-7. ISSN 0016-5085. Процитовано 20 січня 2021.
Джерела ред.
- Gerencsér Ferenc: Ki kicsoda a magyar irodalomban? - 1000-től 2000-ig, Tárogató II. Bt., ISBN 9638607106 (угор.)
- Kortárs magyar írók 1945-1997, bibliográfia és fotótár [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], mek.oszk.hu (угор.)
Посилання ред.
- Lator László Digitalizált művek [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.], pim.hu (угор.)
- Lator László profilja a Petőfi Irodalmi Múzeum — Digitális Irodalmi Akadémia honlapján [1] [Архівовано 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.] , pim.hu (угор.)
- Lator László felolvassa verseit [2], pim.hu (угор.)
- Lator László Fehér-izzáson szén-sötét című versének autográf szövege [3], pim.hu (угор.)
- Mészáros Márton. (угор.) Lator: Amit versben megtudtam csinálni, azt megcsináltam. Interjú Lator László költővel. Könyvesblog. Процитовано 15 вересня 2013. (угор.)
- Emlékezése Nemes Nagy Ágnesre, kérdező Kelevéz Ágnes I. rész [4], pim.hu (угор.)
- Emlékezése Nemes Nagy Ágnesre, kérdező Kelevéz Ágnes II. rész [5], pim.hu (угор.)
- Emlékezése Vas Istvánra, kérdező Kelevéz Ágnes [6], pim.hu (угор.)