Відкрити головне меню

Дмитро́ Анато́лійович Лагуно́в (6 березня 1976 — 9 лютого 2015) — солдат резерву Міністерства внутрішніх справ України.

Лагунов Дмитро Анатолійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Лагунов Дмитро Анатолійович.jpg
Загальна інформація
Народження 6 березня 1976(1976-03-06)
Львів
Смерть 9 лютого 2015(2015-02-09) (38 років)
Логвинове
поховання: Личаківський цвинтар
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Формування 1medRotaNGU.png 1-ша окрема медична рота імені Пирогова, Північне ТУ НГУ, в/ч 3001
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»

Життєвий шляхРедагувати

Резервіст, водій, 1-ша окрема медична рота імені Пирогова, псевдо «Кащей».

9 лютого 2015-го машина «швидкої допомоги» їхала назустріч медичному екіпажу, з яким зник зв'язок. Задорожний і Лагунов рухалися в медичному автомобілі, Кончевич — у медичному БТРі. Під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Бахмута (на той час Артемівськ), потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. Сергій Кацабін загинув разом з екіпажем санітарної машини Анатолієм Сулімою та Михайлом Балюком й пораненим молодшим сержантом Олександром Кравченком. Тоді ж загинули Василь Задорожний, Тарас Кончевич, Максим Овчарук.

Тіла загиблих кілька разів намагались вивезти з-під обстрілу. Лише 21 лютого вдалось домовитися з терористами про обмін.

Без Дмитра лишились мама, дружина, двоє синів — 2002 й 2014 р.н.

Похований у Львові 25 лютого 2015-го, Личаківське кладовище, поле почесних поховань.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • відзнакою «Народний Герой України» (посмертно)
  • пам'ятним нагрудним знаком «Медична рота» (посмертно)

ДжерелаРедагувати