Кравченко Олександр Анатолійович
Олекса́ндр Анато́лійович Кра́вченко (10 серпня 1964, Миколаїв — 9 лютого 2015, Логвинове) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Кравченко Олександр Анатолійович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
10 серпня 1964 Миколаїв | |
| Смерть |
9 лютого 2015 (50 років) Логвинове | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєвий шлях ред.
Працював пожежником, вийшов на пенсію. Добровольцем вирушив на фронт, мобілізований у вересні 2014 року. Командир 3-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.
9 лютого 2015-го машина «швидкої допомоги» їхала назустріч медичному екіпажу, з яким зник зв'язок. Задорожний і Лагунов рухалися в медичному автомобілі, Кончевич — у медичному БТРі. Під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Бахмута (на той час Артемівськ), машина потрапила а засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. Сергій Кацабін загинув разом з екіпажем санітарної машини Анатолієм Сулімою та Михайлом Балюком й пораненим молодшим сержантом Олександром Кравченком. Тоді ж загинули Василь Задорожний, Тарас Кончевич, Дмитро Лагунов, Максим Овчарук. Одному пораненому вдалося врятуватися — його викинуло з автівки вибуховою хвилею.
23 лютого 2015-го тіло Олександра Кравченка було привезено до дніпропетровського моргу, тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі як невпізнаний Герой.
Ідентифікований за тестами ДНК, похований 13 лютого 2016 року в Миколаєві.
Без Олександра лишилися батько, дружина, син Михайло, двоє дітей від першого шлюбу — Костянтин та Анастасія, двоє онуків — Олексій та Руслан.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 170/2016 від 25 квітня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 170/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Кравченко Олександр Анатолійович [Архівовано 29 травня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |