Відкрити головне меню

Тара́с Григо́рович Конче́вич (28 жовтня 1979(19791028) — 9 лютого 2015) — капітан медичної служби Міністерства внутрішніх справ України.

Кончевич Тарас Григорович
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png Капітан
Кончевич Тарас Григорович.jpg
Загальна інформація
Народження 28 жовтня 1979(1979-10-28)
Щирець
Смерть 9 лютого 2015(2015-02-09) (35 років)
Логвинове
поховання: Личаківський цвинтар
Університет Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Псевдо «Дантист»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Формування 2-га окрема бригада НГ (Україна)
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Зміст

Життєвий шляхРедагувати

Закінчив Львівський медичний університет імені Данила Галицького, працював головним лікарем Звенигородської лікарні. Займав активну життєву позицію, заступник голови Щирецької первинної організації партії «УДАР».

У вересні 2014 року добровольцем вирушив до зони бойових дій, лікар 7-го батальйону військової частини 3002 Національної гвардії України. Зазнав поранення, початком січня 2015-го поїхав на фронт вдруге.

9 лютого 2015-го машина «швидкої допомоги» їхала назустріч медичному екіпажу, з яким зник зв'язок. Задорожний і Лагунов рухалися в медичному автомобілі, Кончевич — у медичному БТРі. Під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Бахмута (на той час Артемівськ), потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. Сергій Кацабін загинув разом з екіпажем санітарної машини Анатолієм Сулімою та Михайлом Балюком й пораненим молодшим сержантом Олександром Кравченком. Тарас рушив на допомогу, потрапив під обстріл. Тоді ж загинули Василь Задорожний, Дмитро Лагунов, Максим Овчарук.

Тіла загиблих кілька разів намагались вивезти з-під обстрілу. Лише 21 лютого вдалось домовитися з терористами про обмін.

Без Тараса лишились батьки, дружина, син і донька.

Похований у Львові 25 лютого 2015-го, Личаківське кладовище, поле почесних поховань.

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 13 лютого 2016 року у Щирці відкрито та освячено меморіальну дошку на будинку, де народився та проживав Тарас Кончевич

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати