Вікіпедія

Лавренюк Юрій Федорович

Лавренюк Юрій Федорович (нар. 25 квітня 1980, с. Дермань,  Здолбунівський район, Рівненська область, УРСР) — український державний службовець, кандидат наук з державного управління; заступник Міністра інфраструктури України (2016—2019), член Національної ради з питань антикорупційної політики (2019—2020), ветеран АТО (2014—2015). Ідеолог антикорупційних реформ при Міністерстві інфраструктури України.[1]

Лавренюк Юрій Федорович
Народився 25 квітня 1980(1980-04-25) (43 роки)
Дермань, Здолбунівський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик

Біографія ред.

Ранні роки та освіта ред.

Юрій Лавренюк народився 25 квітня 1980 року, у селі Дермань, Здолбунівського району, Рівненської області, УРСР.[2] Дитинство провів у Кам'янець-Подільському, Хмельницької області, де і закінчив загальноосвітню школу.

З 1995 по 1999 роки навчався в Кам'янець-Подільському індустріальному технікумі на електротехнічному факультеті.[3]

З 2000 по 2004 рік навчався в Тернопільській академії народного господарства, інститут фінансів. Здобув кваліфікацію спеціаліста з фінансів.[4]

У 2008 році пройшов курс навчання організований офісом НАТО в Україні в м. Шрайвенем (Великобританія) на тему: «Протидія корупції в сфері національної безпеки та оборони».[5]

З 2010 по 2014 роки здобув ступінь магістра державного управління у сфері національної безпеки та оборони в Національній академії державного управління при Президентові України.

У 2012 році на запрошення Державного департаменту США за підтримки Посольства США в Україні пройшов курс навчання в Сполучених Штатах Америки, в рамках програми «Open World Leadership Program» на тему: «Протидія корупції на публічній службі».[6]

З 2014 по 2018 роки навчався на аспірантурі Національної академії державного управління при Президентові України, де здобув ступінь кандидата наук з державного управління. Лавренюк захистив дисертацію на тему: «Становлення публічного управління у сфері запобігання корупції в Україні: організаційно-правовий аспект».[7]

З 2017 по 2018 рік здобував ступінь магістра на кафедрі «Правоохоронної діяльності» Національного університету «Одеська юридична академія».

Кар'єра ред.

У 1999 році розпочав службу у 1-му територіальному управлінні Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Служби безпеки України.[8]

У 2000 році перейшов до МВС у підрозділ карного розшуку Кам'янець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області, де займав оперативні та керівні посади.[9]

В 2005 році переведений до Києва.[2]

З 2006 року по 2014 рік перебував на посаді позаштатного консультанта Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, пізніше був помічником-консультантом народного депутата України, голови підкомітету цього ж Комітету.[10]

У 2006 році за ініціативою Юрія Лавренюка було створено неурядову всеукраїнську організацію — Всеукраїнська Спеціальна Колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю.[11] Лавренюк перебував на посаді голови Колегії з 2006 по 2014 рік. В грудні 2014 року обраний головою Наглядової ради Колегії на громадських засадах.[12]

У 2014 році повернувся на службу в МВС. З 2014 роки по 2016 рік обіймав керівні посади у Міністерстві внутрішніх справ України, зокрема у Головному управлінні МВС України у Донецькій області, Департаменту внутрішньої безпеки, а також був керівником Управління запобігання корупції та проведення люстрації Міністерства внутрішніх справ України.[13]

З 2014 по 2015 рік був учасником Антитерористичної операції на Сході України, ветеран війни.

З 18 травня 2016 року по 31 жовтня 2019 року перебував на посаді заступника Міністра інфраструктури України.[14][15][16]

З травня 2019 по червень 2020 року перебував у складі Наглядової ради ДП «Міжнародний аеропорт „Бориспіль“» як уповноважений держави.[17]

З червня 2019 по серпень 2020 року був у складі Національної ради з питань антикорупційної політики.[18]

З лютого 2020 року — віце-президент з операцій у Східній Європі, Азії та на Близькому Сході компанії LAVR INTERNATIONAL LLC USA.

Викладацька та наукова діяльність ред.

З 1 вересня 2018 року по сьогодні є доцентом кафедри менеджменту Національного університету інфраструктури і технологій.

З листопада 2019 року по вересень 2022 року — професор кафедри адміністративного, конституційного та міжнародного права Київського інституту інтелектуальної власності Національного університету «Одеська юридична академія».[19]

Юрій Лавренюк є автором низки наукових праць та статей на тему: «Запобігання та протидія корупції».[6]

Нагороди ред.

  • відзнака «Честь, Мужність, Закон» Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю,
  • відзнака МВС України «Вогнепальна зброя».[6]

Особисте життя ред.

Має двох дітей.[20]

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Andrew Rossow @RossowEsq (9 липня 2021). In Latest Bid to Fight Corruption, Ukraine’s Ministry of Infrastructure Takes Aim at Organized Crime. International Business Times (амер.). Процитовано 21 грудня 2022.
  2. ↑ а б Юрій Лавренюк - Останні новини 24 Канал. 24tv.ua (укр.). Процитовано 4 грудня 2022.
  3. ↑ З Днем народження рідне місто, - заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк привітав Кам’янець-Подільський зі святом.
  4. ↑ БЕБА, Юлія (6 березня 2012). Юрій ЛАВРЕНЮК: «Без громадської підтримки корупцію не подолати». Урядовий Кур’єр. Процитовано 4 грудня 2022.
  5. ↑ Досье: Лавренюк Юрій Федорович -. StopCor (укр.). Процитовано 4 грудня 2022.
  6. ↑ а б в Юрій Лавренюк: Блоги автора. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 грудня 2022.
  7. ↑ DEVELOPMENT OF SCIENTIFIC AND PRACTICAL APPROACHES IN THE ERA OF GLOBALIZATION (укр.). International Science Group. 28 вересня 2020. ISBN 978-1-64945-867-4.
  8. ↑ Лавренюк Юрій Федорович.
  9. ↑ Заступник голови Мінінфраструктури Лавренюк йде у відставку. Економічна правда (укр.). Процитовано 4 грудня 2022.
  10. ↑ Юрій Лавренюк пішов із посади заступника міністра інфраструктури. The Page (укр.). Процитовано 4 грудня 2022.
  11. ↑ "Голова Спеціальної колегії по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Юрій Лавренюк: Без підтримки громадськості корупцію не подолати" - Газета журналістських розслідувань «Шанс». shans-ivashenko.vn.ua. Процитовано 4 грудня 2022.
  12. ↑ І тут Аваков. Чому перепризначення Юрія Лавренюка заступником міністра інфраструктури напружує ринок.
  13. ↑ Сывак, Сергей (29 жовтня 2019). Заместитель министра инфраструктуры Юрий Лавренюк ушел в отставку. PRAVO.UA (укр.). Процитовано 4 грудня 2022.
  14. ↑ Юрій Лавренюк: У цьому році дефіциту вагонів не буде -. Процитовано 4 грудня 2022.
  15. ↑ Заступник міністра інфраструктури Лавренюк йде у відставку. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 4 грудня 2022.
  16. ↑ Лавренюк покидає посаду замміністра інфраструктури. Mind.ua (укр.). Процитовано 4 грудня 2022.
  17. ↑ ShieldSquare Captcha. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 4 грудня 2022.
  18. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №453/2019.
  19. ↑ рубрики, oneu_admin-Без. 📌Політична криза в Україні: фактори впливу та наслідки – Одеський національний економічний університет – Офіційний сайт (укр.). Процитовано 4 грудня 2022.
  20. ↑ Юрий Лавренюк - биография, образование, семья, карьера, компромат. MY.UA (рос.). Процитовано 4 грудня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лавренюк_Юрій_Федорович&oldid=40176071