Відкрити головне меню

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку) є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку, а також інших завдань відповідно до закону.

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України
(Держспецзв'язку)
State Special Communications Service of Ukraine Emblem.png
Загальна інформація
Країна Україна
Дата створення 23 лютого 2006 року
Попередні відомства ДСТСЗІ СБУ
Штаб-квартира Київ, вул. Солом'янська, 13
Річний бюджет 2.34 млрд. (2018)[1]
голова Євдоченко Леонід Олександрович
Ключовий документ Закон України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» від 23.02.2006 №3475-IV
ЄДРПОУ 34620942
Офіційний сайт

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України спрямовує свою діяльність на забезпечення національної безпеки України від зовнішніх і внутрішніх загроз та є складовою сектору безпеки і оборони України.[2]

Зміст

Адміністрація Держспецзв'язкуРедагувати

Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Адміністрація Держспецзв’язку) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, кіберзахисту телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 411 затверджено "Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України".[3]

ЗавданняРедагувати

Основними завданнями Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України є:

формування та реалізація державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку, захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах (далі - інформаційно-телекомунікаційні системи) і на об’єктах інформаційної діяльності, а також у сферах використання державних інформаційних ресурсів в частині захисту інформації, протидії технічним розвідкам, функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку;

формування та реалізація державної політики щодо захисту у кіберпросторі державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, здійснює державний контроль у цих сферах; координує діяльність інших суб’єктів забезпечення кібербезпеки щодо кіберзахисту; забезпечує створення та функціонування Національної телекомунікаційної мережі, впровадження організаційно-технічної моделі кіберзахисту; здійснює організаційно-технічні заходи із запобігання, виявлення та реагування на кіберінциденти і кібератаки та усунення їх наслідків; інформує про кіберзагрози та відповідні методи захисту від них; забезпечує впровадження аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури, встановлює вимоги до аудиторів інформаційної безпеки, визначає порядок їх атестації (переатестації); координує, організовує та проводить аудит захищеності комунікаційних і технологічних систем об’єктів критичної інфраструктури на вразливість; забезпечує функціонування Державного центру кіберзахисту, урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA;

участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері електронного документообігу в частині захисту інформації державних органів та органів місцевого самоврядування, розробленні та впровадженні електронного цифрового підпису, крім питань правового регулювання його застосування, в державних органах та органах місцевого самоврядування;

забезпечення в установленому порядку та в межах компетенції діяльності суб’єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом;

ІсторіяРедагувати

Головне управління урядового зв'язку СБУ

Указом Президента України від 11.02.1998 року № 110 «Про заходи щодо вдосконалення криптографічного захисту інформації в телекомунікаційних і інформаційних системах» на Головне управління урядового зв'язку СБУ (ГУУЗ СБУ) покладено завдання вирішення усього комплексу завдань, пов'язаних зі створенням такої системи в Україні.

Указом Президента України від 22.05.1998 року № 505 на ГУУЗ СБУ покладено завдання з реалізації державної політики в цій сфері.

З метою концентрації зусиль у сфері захисту інформації за рішенням Президента України в серпні 1998 року на базі ГУУЗ СБУ із залученням фахівців Головного управління технічного захисту інформації Держкомсекретів був створений Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ (ДСТСЗІ СБУ), який став головною структурою в державі з питань криптографічного та технічного захисту інформації.

Державна служба зі спеціальним статусом

Указом Президента України від 07.11.2005 № 1556/2005 «Про додержання прав людини під час проведення оперативно-технічних заходів» визначено необхідність створення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. Закон України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» від 23.02.2006 визначив Держспецзв'язку державним органом, що забезпечує функціонування й розвиток державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації. У березні 2014 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» N 4432 від 13.03.14 р. ( основна теза Закону у зміні статусу особового складу Держаної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України з рядового та начальницького складу до військовослужбовців, що позитивно вплинуло на обороноздатність УкраІни,Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України увійшла до складу ЗС Украіни)

Адміністрація Держспецзв'язку

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 № 734 на матеріально-технічній базі Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, що був ліквідований, утворена Адміністрація Держспецзв'язку .[4]

Адміністрація Держспецзв'язку є також правонаступником Державної служби зв'язку України й Державної адміністрації зв'язку.

СтруктураРедагувати

КритикаРедагувати

Атестація системи електронного декларування

12 серпня 2016 року, за 2 дні до запланованого запуску Єдиного державного реєстру декларацій, служба оголосила про відмову у сертифікації системи захисту інформації цього реєстру[5]. Важливість своєчасного запуску цього реєстру обумовлена неможливістю повноцінної роботи НАЗК, що є перепоною для запровадження безвізового режиму з ЄС, а також тим, що його запуск є умовою для отримання Україною траншу МВФ.

За думкою експертів, громадськості та багатьох посадових осіб, служба навмисно саботувала запуск системи. Так, наприклад, 2 серпня 2016 року Держспецзв'язку відмовив у призначенні експертною організацією ТОВ «Криптософт» та наполіг на призначенні такою свою дочірню організацію «Державний центр кіберзахисту та протидії кіберзагрозам» (ДЦКЗ)[6].

Протягом першої половини серпня 2016 підозри у навмисному саботажі висловлювали ПРООН[7][8] (зокрема, через позицію ДП «Українські спеціальні системи», що контролюється Службою), експерт РПР, Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін[9], Transparency International[10], член НАЗК Руслан Рябошапка[11][12][13], Президент України Петро Порошенко[14] та Прем'єр-міністр Володимир Гройсман[15].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2018 рік (документ .xls), лист "д3", рядок 660 - офіційний сайт Верховної Ради України
  2. Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту і... | від 23.02.2006 № 3475-IV (Сторінка 1 з 2). zakon5.rada.gov.ua. Процитовано 2017-08-28. 
  3. Про затвердження Положення про Адміністрацію Державно... | від 03.09.2014 № 411 (Сторінка 1 з 2). zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 2017-08-28. 
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. N 734 [Питання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації]. Управління комп'ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України. 21 грудня 2011. Процитовано 10 січня 2012. 
  5. Держспецзв'язок відмовив у атестації е-декларування. Українська правда. Процитовано 2016-08-13. 
  6. Електронні декларації, що є умовою безвізу, зривають через "захист інформації". Європейська правда. Процитовано 2016-08-13. 
  7. В ООН здивовані затримкою e-декларування нібито через "питання безпеки". Європейська правда. Процитовано 2016-08-13. 
  8. Сотрудник ПРООН сообщил об отказе системы резервного питания в дата-центре, где хранятся госреестры. AIN.UA. Процитовано 2016-08-13. 
  9. Експерт: Проблеми з програмним забезпеченням для е-декларацій - фіктивні. Європейська правда. Процитовано 2016-08-13. 
  10. Transparency International вимагає від України не відкладати е-декларування. Європейська правда. Процитовано 2016-08-13. 
  11. Член НАЗК звинуватив Держспецзв'язок в саботажі е-декларування. Європейська правда. Процитовано 2016-08-13. 
  12. В НАЗК кажуть про фіктивність зауважень, через які зупинили е-декларування. Європейська правда. Процитовано 2016-08-13. 
  13. В НАЗК кажуть про фіктивність зауважень, через які зупинили е-декларування. Європейська правда. Процитовано 2016-08-13. 
  14. Порошенко вимагає дозволити e-декларування, попри "недоліки системи". Європейська правда. Процитовано 2016-08-13. 
  15. Гройсман обурений зривом е-декларування, погрожує наслідками. Європейська правда. Процитовано 2016-08-13. 

ПосиланняРедагувати