Аксель Кіппер (ест. Aksel Kipper; 5 листопада 1907 — 25 вересня 1984) — естонський астроном, академік АН Естонської РСР (1946), в 1946—1950 — віце-президент АН Естонської РСР.

Аксель Кіппер
ест. Aksel Kipper
Народився 5 листопада 1907(1907-11-05)[1]
Вільянді, Феллінський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія[2]
Помер 25 вересня 1984(1984-09-25)[1] (76 років)
Тарту, Естонська РСР, СРСР[2]
Країна  Російська імперія
 Естонія
 СРСР
Діяльність астрофізик
Alma mater Тартуський університет
Галузь астрофізика
Заклад Тартуський університет
Вчене звання професор
Членство Академія наук Естонії
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Життєпис ред.

У 1930 закінчив Тартуський університет. У 1929—1944 працював в Тартуський обсерваторії. З 1941-професор Тартуського університету, у 1944—1946 — завідувач кафедрою фізики університету. Ініціатор створення Інституту фізики і астрономії АН Естонської РСР (з 1973 — Інститут астрофізики і фізики атмосфери АН Естонської РСР), його перший директор (1950—1974).

Наукова спадщина ред.

Основні наукові роботи відносяться до фізики зірок і туманностей. Займався дослідженням цефеїд, вивчав походження магнітних полів Сонця і зірок, радіаційні процеси у сонячній і зоряних атмосферах. Пояснив інтенсивність безперервного спектру газових туманностей, що здавалася до того надлишковою, за допомогою відкритого ним в 1950 механізму двофотонного випромінювання водню. Уточнив відстані і світності цефеїд. Досліджував нестаціонарні магнітогідродинамічні процеси в зірках, зміни сили тяжіння і йонізації в атмосферах цефеїд, розвинув теорію коливань в зовнішніх шарах пульсуючих зірок. Встановив, що коливання відбуваються у вигляді розповсюджуються назовні хвиль ущільнення, які переходять на певній висоті в турбулентні. Збудженням атомів цими турбулентними хвилями пояснив періодичну появу емісійних ліній в спектрі Міри Кита. Запропонував у 1962 своєрідну модифікацію ньютонівської теорії тяжіння для усунення гравітаційного парадоксу, при якій вводяться дві системи вимірювань простору і часу, названі гравітаційною та атомарною.

Примітки ред.

Посилання ред.