Феллінський повіт
повіт Ліфляндської губернії Російської імперії
Феллінський повіт (ест. Viljandi kreis, рос. Феллинский уезд, нім. Fellinsche Kreis) — адміністративна одиниця Ліфляндської губернії Російської імперії, згодом Естонії, що існувала в 1745—1920 роках. Повітове місто — Феллін.
| Феллінський повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Ліфляндська | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Феллін | |||
| Створений | 1745 | |||
| Скасований | 1920 | |||
| Площа | 4015,2 верст² | |||
| Населення | 99 747 осіб (1897) | |||
Історія
ред.Повіт створений 1745 року в складі Ризької губернії. 1783 року увійшов до складу Ризького намісництва. 1796 року, після його поділу, увійшов до складу Ліфляндської губернії. 1920 року територія повіту увійшла до складу незалежної Естонії.
Населення
ред.За Всеросійським переписом населення 1897 року, у Феллінському повіті проживало 99 747 осіб, у повітовому Фелліні — 7736 осіб[1]. Національний склад повіту на 1897 рік[2]:
Адміністративний поділ
ред.На 1913 рік у повіті були 42 волості[3]:
- Абенкатська,
- Адаверська,
- Айденська,
- Вагенкюльська,
- Вастемойзська,
- Велико-Кепоська,
- Вирацька,
- Войнікська,
- Вольмарсгофська,
- Геймтальська,
- Гельмська,
- Гольстерська,
- Ейзекюльська,
- Єгевестська,
- Імаверська,
- Кабальська,
- Керсельська,
- Керстенська,
- Коркюльська,
- Курристська,
- Левеська,
- Лустиверська,
- Нижигальська,
- Ново-Войдомська,
- Ново-Оберпаленська,
- Ново-Суисленська,
- Ново-Тикасильмська,
- Оберпаленська,
- Оверлакська,
- Олустферська,
- Пакаська,
- Перстська,
- Пуятська,
- Рідакська,
- Рутківерська,
- Сосарська,
- Старо-Войдомська,
- Старо-Сусленська,
- Старо-Текасильська,
- Сургаверська,
- Тайверська,
- Тарнастська,
- Тухалакська,
- Уммельська,
- Феллинська.
Примітки
ред.- ↑ Наличное население в губерниях, уездах, городах. web.archive.org. 9 квітня 2015. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Распределение населения по родному языку. web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Волостныя, станичныя, сельския... web.archive.org. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 5 березня 2023.
Джерела
ред.- Феллин / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Справочная книга по судебно-мировым округам Лифляндской, Курляндской и Эстляндской губерний. Рига, 1899.
- Hupel, August Wilhelm (1782). Topographische Nachrichten von Lief- und Ehstland. Dritter und lelzter Band. Riga: zu finden bey Johann Friedrich Hartknoch. с. 525—580.
- Bienenstamm, H. von (1826). Geographischer Abriß der drei deutschen Ostsee-Provinzen Rußlands, oder der Gouvernemens Ehst-, Liv- und Kurland. Riga: Deubner. с. lk. 95–117.
- Bornhaupt, Christian (1855). Entwurf einer geographisch-statistisch-historischen Beschreibung Liv-, Ehst- und Kurlands, nebst einer Wandkarte. Riga: W.F. Häcker. с. 101.