Кіпніс Ісаак Нухімовіч
Ісаак Нухімович Кі́пніс (їд. איציק קיפּניס — Іцик Кіпніс; 12 грудня 1896, Словечно, Волинська губернія — 16 квітня 1974, Київ) — єврейський радянський письменник, поет і перекладач. Писав їдишем.
| Ісаак Нухімович Кіпніс | ||||
|---|---|---|---|---|
| איציק קיפּניס | ||||
| Ім'я при народженні | Іцик Кіпніс | |||
| Народився | 12 грудня 1896 Словечне, Волинська губернія | |||
| Помер | 16 квітня 1974 (77 років)
м. Київ | |||
| Поховання | Берковецьке кладовище | |||
| Громадянство |  Російська імперія →  УРСР | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | поет, дитячий казкар, перекладач | |||
| Alma mater | хедер, отримав приватну освіту | |||
| Мова творів | їдиш | |||
| Роки активності | 1920—1974 | |||
| Magnum opus | «Казки для Лемеле» (1940) | |||
|
| ||||
Походження
ред.Народився в сім'ї ремісника-кожум'яки. Закінчив хедер, отримав приватну освіту.
Перші вірші К. з'явилися в пресі, коли йому було 12 років.
Спочатку у своїй трудовій діяльності пішов слідами батька, працював шкіряником. Брав участь у Громадянській війні.
Літературна діяльність
ред.У 1920 році він був направлений профспілкою кожевників на навчання в Київ, де увійшов у літературне середовище.[1] Починаючи з 1922 року широко друкувався в радянській єврейській пресі, опублікував кілька поетичних збірок та книжок для дітей.[2]
Під час Другої Світової війни перебував в евакуації в Саратові. Працював у Спілці письменників Української РСР, але потім був виключений за «єврейський націоналізм».
Репресії
ред.У 1948 році був заарештований і відправлений у трудовий табір у Сибіру. Звільнений з ув'язнення в 1955 році. Йому було дозволено повернутися в Україну, але заборонено селитися в Києві, тому після повернення він жив у с. Боярка поблизу столиці. Повернутися до Києва йому було дозволено лише на початку 1960-х років, де він і прожив до кінця життя[3].
Творчість
ред.Відомий не лише як письменник, але і як перекладач. Переклав їдишем твори багатьох класиків англійської, американської, французької, іспанської та російської літератури (Антон Чехов, Віктор Шкловський, Жуль Верн, Марк Твен, Міґель Сервантес та інші).
Перекладав також деякі свої вірші для дітей англійською мовою.
З творів К. найбільш відомі збірки поезій «Воли» (1923); повісті «Місяці й дні» (1926), «Моє містечко Словечно» (1962), «Зі щоденника» (1965); роман «Дім» (1939), прозові «Казки для Лемеле» (1940); «Мініатюри» (1975)
Примітки
ред.- ↑ Кипнис Исаак (Ицик) Нухимович[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Ицик Кипнис // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- ↑ РУССКИЕ ЕВРЕИ — К2.[недоступне посилання з квітня 2019]